Щойно закінчила писати новий розділ, і мені здається, що він вийшов особливим… ?

Трохи по-іншому, ніж попередні: тут є моменти, які змушують задуматися, посміхнутися й трохи затримати подих.

Мені цікаво: вам подобається, коли в історії трапляються несподівані повороти, або ви більше любите спокійні моменти? Поділіться думкою в коментарях ?

А ось і уривок з розділу:

— «Ти сьогодні виглядала задумливою. Що сталося?»

Я мало не впустила телефон. Як «виглядала»? Він що, був поруч? Я на секунду відчула, як по шкірі пробіг холодок.

— «Все нормально. Просто день важкий» — швидко написала я, хоча сама розуміла: звучить це зовсім неправдоподібно.

Він відповів:
— «Не обманюй мене. Я бачу більше, ніж ти думаєш».

Я затримала подих. «Бачить»? Це вже звучало так, ніби він справді був десь поруч.

Я нервово набрала:
— «Ти знову жартуєш, правда?»

Три крапки на екрані миготіли занадто довго. А потім з’явилось повідомлення:
«Мені здається, я бачив тебе сьогодні. І не раз».

Я відчула, як серце шалено закалатало. Він бачив мене? Де? Коли? І головне — хто він?..
Я ще довго лежала в темряві, тримаючи телефон у руках і дивлячись на ці слова. Відчуття було дивне: водночас страшно й захопливо. Якесь передчуття, що завтра може змінити все.