Додано
26.08.25 22:30:56
«перші кроки»
Вирішила приєднатися до вельми цікавого флешмобу Марії Енріх "Перші кроки".
Отже, три запитання:
-
Чому саме такий псевдонім?
-
Перша прочитана книга (буквар чи подібне не рахується).
-
Перша спроба писати.
1. Кері Блек. Усе дуже просто й зовсім не оригінально)) Кері це інтерпретація мого імені, адже насправді звати мене Каріна. А ось Блек, бо я люблю чорний.
2. Першою книгою для мене була «Ромео і Джульєтта». Пам’ятаю, як улітку, перед тим як перейти у восьмий клас, я занурилася в цю історію. Саме тоді зрозуміла, наскільки захопливим може бути книжковий світ. Памʼятаю скільки вона викликала суперечливих думок. Від захоплення до здивування і навіть обурення. (Потім відкрила для себе серію «39 ключів» і буквально «залипла» на ній. Чесно кажучи, ще не зустрічала людей, які фанатіли б від цих книг так, як я).
3. У дитинстві я часто вигадувала різні казки, але, як це буває, жодну так і не завершувала. Справжня перша історія з’явилася у 15 років. Книга про п’ятьох підлітків із магічними здібностями, які боролися проти головної антагоністки. Можливо колись виставлю її на букнет)
Ось, мабуть, і все ❤️ Хочу подякувати Марії Енріх за такий цікавий блог.
Кері Блек
479
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! У новому розділі боги відправились до світу, у який потрапляють душі ельфів після того, як їх життя завершуються. І простір цей, скажу я вам, має дуже незвичний вигляд...✨ На перший погляд душі мають однаковий
Взагалі я людина яка не любить себе хвалити, але бачу багато авторів себе хвалять. То чому б і мені це не зробити. Я ось подумала, чи варті мої книги щоб їх читали. І відповім чесного — так. Вони варті. По - перше тому , що вони
Як вибирати паперову книжку - тут ніби все ясно - погортати, прочитати кілька абзаців тут, кілька там. Зрозуміти, чи подобається стиль і тема. А от як з безкоштовними електронками? Навіть платну ти спокійно можеш дочитати
Тихої ночі! ❄️❄️❄️ — Ти хоч сестру на весілля запросила? — знову невдоволено цікавиться батько, міряючи мою спальню. — Вона мене бачити не хоче, — відмахуюся. — І чому я не здивований? Не скажеш?
Ніченьки, панство, віддаю вам ще один розділ омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка».
P.S. Хто вже знає, куди зібрався вельми розгніваний пан Чон? Принагідно зауважую, що з усіма вже діючими персонажами
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВау, неймовірно цікава історія про перші спроби письменницької діяльності) Натхнення Вам!❤️
Марія Енріх, Дякую
Вам також ❤️❤️❤️
❤️ ❤️ ❤️
Таня Тайм, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати