— Мені незручно тебе навантажувати, Денисе… — збентежено відповідає жінка, і я вибухаю.

— Не пручайся, Леро! Мені нічого не вартує пробігтися по сходах вгору-вниз зайвий раз. А для тебе це вже ціла подія! Так що не вигадуй — захочеш їсти — подзвони!

— Дозвольте виконувати? — сміючись, реагує вона на мій наказний тон.

— І не смій порушувати наказ! Якщо не хочеш отримати два наряди поза чергою! — підтримую жарт.

— Солдафон! — беззлобно фиркає вона, і я вперше в житті не ображаюся на це слово. Свого часу ми з Владом неодноразово билися, коли він так мене називав, бажаючи зачепити. Макса я за таке взагалі б по стіні розмазав. Він це розуміє та не ризикує. А із жарту Лери я щиро сміюся…

Та що ж зі мною відбувається??

"ВДАЙ З СЕБЕ МОГО ЧОЛОВІКА"

Розділ 44 вже на  сайті!