Скоро, можливо, я знову буду писати. 

  Скоро, можливо, я знову буду писати. 


  Я не писав, адже мав спочатку відпочинок, а після цього наново навчався малювати, в діджиталі. Також я вже як два місяці малюю\пишу мангу (хоча я би сказав що це мішанина комікс+манга), для мене це новий досвід, спроба об'єднати мою пристрасть до малювання та писання. Виходить посередньо, я вже навіть не стараюся над якістю малюнків, просто хочу домалювати і все.

  Та й до того ж мене повідомили що я буду у вересні переведений з медпункту батальйону в медроту де і працюватиму. Знову до нових обставин доведеться звикати, тому, можливо, наступний місяць у мене в прольоті знову. Хоча хто його зна, можливо роботи там не так вже і багато буде і я продовжу писати Арктику-17, яка не писалася... Напевно з попереднього року.


  Взагалі було би класно в якійсь соц.мережі створити групу де я вів би щось типу "творчого щоденника", чисто щоб "звітувати" про творчу діяльність, але насправді щоб я сам бачив чим я займаюся і чи став я в цій справі майстернішим чи ні. Треба буде над цим подумати.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Моя щира рекомендація!
Зверніть, будь ласка, увагу на нового автора на порталі, котрий з перших історій, з перших рядків вже зарекомендував себе з неймовірної сторони! Людина, яка памʼятала мене неправильно Він не мав закохуватися в неї. Вона
Перлина від Леона з "Палацу гріхів"
Дивовижно, як людина, що має неабиякий хист псувати життя оточенню, може так добре знатися на подарунках. Бути серед людей не його вибір, але це зовсім не означає, що він неуважний до тих, кого сам обрав.
Альтернативна обкладинка
А ви знаєте, що в історії "Прости мені моє мовчання" був ще один варіант обкладинки. Ось такий: Мені вона теж дуже подобалась, але як зауважили читачі в ТГ, у маленькому форматі це будуть дрібні, незрозумілі деталі.
Обери мене...
Він хоче, щоб я його обрала. Але чи готовий прийняти відмову? Радослав рушив уперед, впевнений, що я піду за ним. Я йшла не тому, що підкорилася його впевненості, а тому, що хотіла почути продовження. — Чого ти хочеш
Яка зустріч! Вірите, що випадкова?
Приводжу Едварда до обласної лікарні, у якій у мене є знайомий хірург. У моїй професії без таких зв'язків не обійтися. Поки Богдан Сергійович оглядає хлопця, сиджу під кабінетом, замислившись. Може, у Ніки з Едвардом щось
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше