Новий відгук для безстрокового марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457 на твір Діани Козловської Веселого Різдва https://booknet.ua/book/veselogo-rzdva-b410521.

Чесно кажучи, вибрала твір по назві, не читаючи анотації. І перше моє враження — це був шок. Але приємний, бо люблю тему постапокаліпсису.
Це ж класика: вірус, усі помирають, і лише малий відсоток виживає чи має імунітет, як вічний промінь надії для всього людства. За цю надію я й люблю цей жанр.

Та авторка у невеликому за обсягом творі зуміла показати не просто надію, а щось набагато глибше. Два персонажі, які опинилися в ідентичних умовах зомбі-апокаліпсису. І дві реакції, два шляхи. Один змирився зі становищем, я би навіть сказала — утік, пливе за течією, здається, при першій же спробі. І інший, який намагається створити затишок у безладі, докладає багато зусиль та праці, вміє радіти маленьким перемогам і йти далі.

Це дві типові поведінки людини при зіткненні з будь-якою проблемою. Я просто в захваті, як авторка тонко змогла це передати.
І образи, які дуже сильно чіпляють, — це лисиця та пляшка «Кока-коли».

Твір дуже глибокий, із підтекстом і змістом, однозначно рекомендую до прочитання.
Якщо орієнтуватися на сюжет, то мені однозначно хотілося б продовження цієї історії далі: можливо, розкриття протистояння двох моделей поведінки, пошуку ще живих… зупиніть мене, бо моя фантазія вже пише продовження.

Але такий відкритий фінал змушує задуматися над дуже серйозними темами — і це добре.