На острові, куди привів птах Зерда, тримають в ув'язненні розумне створіння, яке називає себе Вартовим. Кріді схожий на горилу із сріблястим хутром і поводиться миролюбно, внаслідок чого Зерд вирішує узяти його із собою. Та кораблі Вартових не встигають відійти від острова, як на обрії з'являється чужий корабель.

Нью повинна зіграти ключову роль у сутичці, адже тільки велика кішка, на яку вона перетворюється, не належить ні до світу людей, ні до світу тварин. Лише вона здатна подолати захисний бар'єр і знешкодити команду ворожого корабля. Інакше - загибель від ворожої зброї.

Починається бій, однак.. її талісман не спрацьовує.

Я звично подала руку. Зерд витяг кинджал, зробив надріз. Краплі крові падали на талісман, я перебирала намистини, але... нічого не відбувалося. І тут я згадала, що мій талісман на воді безсилий. Я з жахом подивилася на Зерда, а далі сталося непередбачене.

Кріді, який до цього скорчився на підлозі біля ліжка, кинувся на мене, перекинув на підлогу і схопив за горло. Мені знадобилося кілька секунд, щоб подолати шок і почати чинити опір. Зерду - стільки ж, щоб у тісноті каюти знову дістати кинджал. Я інстинктивно схопилася за руки істоти, намагаючись відірвати їх від свого горла. Але його хватка була напрочуд міцною. Я ще не відчувала задухи, але відчула, що свідомість меркне. Невже це кінець? Гнів, відчай...

Вилітаючи з каюти, я встигла помітити, як Зерд повільно опускає руку з кинджалом, а істота забилася під ліжко. У два стрибки я досягла палуби. Як і раніше, все відбувалося, немов у сповільненому кіно. Галера була розвернута до ворожого корабля не носом, а передньою частиною борту, і їх розділяла значна відстань. Усе це я встигла помітити, з розгону відправляючи тіло в стрибок. Моєю мішенню була людина, що стояла на палубі ворожого корабля і тримала в руках коротку трубку, обриси якої здалися мені смутно знайомими. Точно, вона була схожа на мегафон.

Пізніше Нью дізнається, як розвивалися події в каюті далі.

- Як йому взагалі вдалося вижити? - поцікавилася я. - Останнє, що я бачила - ви кинулися на нього з кинджалом, а він забився під ліжко.

- Спочатку я хотів його вбити, - зізнався Зерд, - та потім мій гнів охолонув. Він не пручався, тільки жестами пояснював мені, що без його втручання ти не змогла б перекинутися. Тоді я згадав, що твій талісман на воді не діє.

- Тільки загроза життю могла змусити тебе перетворитися на кішку. Але я не зміг би заподіяти тобі шкоди, - зніяковіло додав він. - І, гадаю, що Амед теж. Нам просто пощастило, що Кріді опинився поруч.

Я гмикнула.

- Мені шкода, що тобі довелося пережити кілька неприємних хвилин, - запевнив Зерд.

- Та годі, чого вже там, - пробурчала я. - Головне, що все добре скінчилося.

Насправді, біль у горлі ще відчувався.

- Я тепер знаю, на що здатен Кріді, і буду за ним наглядати, - загрозливо пообіцяв Зерд. - А ти, якщо нормально почуваєшся, можеш вставати.

Читайте історію кохання і безмежної відданості на сторінках циклу "Талісман обраної":

том 1 "Талісман обраної"

том 2 "Вартові підземелля"