Добридень! 

Усіх вітаю зі святом! Нехай над нашою Батьківщиною нарешті буде чисте та мирне небо ❤️

Книга "Моя згуба" активно оновлюється, тож хто ще не познайомився із Владом та Яною - ласкаво прошу ☺️

Щоб не загубити книгу, рекомендую додати до бібліотеки ;)

І спойлер, який зовсім скоро буде на сторінках:

… Швидко пробігся по перших рядках.
- В одному я був правий, - усміхнувся.
- У чому ж?
- Що ти Пташеня. Так, Синиця?
- Нехай уже перната, ніж дівчинка, - пробубніла під ніс, підходячи до плити.
- Чому така агресія на дівчинку?
- Тому що я не-ма-лень-ка, - по складах викарбувала Яна.
Хмикнувши, я вирішив провокувати далі:
- Навіть цілуватися вмієш, дівчино Яно?
- У тебе була спроба перевірити, тепер це залишиться незвіданою таємницею.
- Прямо жодного шансу перевірити? – мене забавляв наш діалог.
- Хіба що спостерігати збоку, як якийсь хлопець буде засовувати язик мені в рот.
Раунд, 1:0.
Відразу захотілося стукнути майбутнього сміливця, аж кулаки стис.
- Перш ніж хтось ризикне вивчити твою ротову порожнину, він повинен пройти перевірку мною!
- Ти хочеш першим поцілувати мого майбутнього хлопця? - піднявши брову, зіронізувала маленька зараза.