Письменницькі будні

Ніколи... Ніколи не думала, що редагування тексту забирає стільки сил. 

Іноді хочеться все кинути зі словами: «І так піде». 

А тоді прокидається совість і думаєш... Ну незя так. Треба довести справу до кінця! 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Маленька Мія
23.08.2025, 00:44:03

Ох, як я вас розумію. І по десять разів одне і теж редагувати... а потім зрозуміти що, вперше було ліпше)))

Маленька Мія, Складно відчути той момент, коли досить і потрібно зупинитися))

А я обожнюю редагування) Так, я існую))

Ангеліна Соломка, Я вам заздрю по хорошому)))

Це точно) Так і є. Текст можна редагувати безкінечно... Особливо, коли полишаєш його на деякий час, а потім дивишся на нього вже свіжим поглядом й редагуєш знову й знову.

Показати 8 відповідей

Дієз Алго, Саме так. Буду переписувати)) Повне переосмислення.

avatar
Дієз Алго
22.08.2025, 22:42:49

У художників є такий принцип :" головне -вчасно зупинитись!"))

Дієз Алго, Ну я теж трохи художник)) Але з картинами такої проблеми не виникає))

avatar
Ольха Елдер
22.08.2025, 22:18:15

Свій текст відредагувати найважче за все. Це правда. Тому сил вам та терпіння на це ❤️❤️❤️

Показати 3 відповіді

Надія Філіпська, Дякую за пораду)) Знаю, що потрібно давати собі відпочинок)) Але ж іноді руки так сверблять

Інші блоги
Грета, Вуглик, Толік і Гарбуз-Сторі!
Любі читачі і колеги, як ви могли помітити, на Букнеті триває міжавторський Геловінський літмоб “Гарбуз-сторі” І сьогодні, до цієї чудової події доєдналася моя історія “Грета, Вуглик і демон Толік” Якщо
Ще не почав - а вже вибісив
Читачі ж у курсі, що там коїться в Хамелеоні так? Знайомтеся — Фабіо Пеллеґріні! Підступний засранець, професійний майстер псувати людям життя й ходяче нагадування про те, що не всі родичі — подарунок долі. Харизма?
Про цикл "Дикі Землі" Та знижка на другу книгу!
ПЕРША книга циклу — БЕЗКОШТОВНА! ДИКІ В АКАДЕМІЇ Анотація: "– Дикі Землі знаходяться на самій околиці Світу. Кажуть, що за ними лише Вічна Темрява. - продовжує мене просвічувати Акіра, моя сусідка по кімнаті. -
Новинка! «школа болю» — або як заробити на травмах
Любі мої, я тут принесла вам дещо новеньке. І, здається, цього разу моя остання нервова клітина офіційно звільнилася. Зізнавайтеся, хто любить історії про бідну, скромну, невинну дівчинку, яка потрапляє до елітного навчального
Без неї...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення Знайди уже у ваших книжечках! Запрошую: —Як я розумію... Анька вже не справляється?.. Розумію його натяк, проте не бажаю розвивати цю тему. Я взагалі не люблю обговорювати жінок. Проводжу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше