Естетична візуалізація до книги "Хост"

Мої вітаннячка, любі :)

Сьогодні хочу показати вам, естетичну візуалізацію головних героїв та один факт про них  ❤

 

Факт про Євгенію:
1. Єдина страва, яку вона постійно замовляє, в усіх містах, де побувала — це вареники з вишнею.

 

 

Факт про Аміра:
1. Він обожнює тварин, усіх без вийнятку, часто жертвує кошти на притулки. Звичка — годувати бездомних котів та собак

 

Які ж вони в мене чарівні)))))

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Жулінська
22.08.2025, 11:48:32

Обожнюю вареники з вишнею, але їм лише вдома. Бо мінімум один, зараза, бризне ☺️

Мара Кенфес
23.08.2025, 15:56:28

Лана Жулінська, Домашні вареники — найкращі ❤️

avatar
Ромул Шерідан
22.08.2025, 11:39:01

Як гарно ✨

Мара Кенфес
23.08.2025, 15:56:06

Romul Sheridan, Дякую☺️❤️

avatar
Ольха Елдер
22.08.2025, 11:29:56

Шикрана візуалізція ♥️♥️♥️

Мара Кенфес
23.08.2025, 15:55:58

Ольха Елдер, Дяяякую❤️Мені приємно)

avatar
Айріна Денг
22.08.2025, 11:21:10

Гарно дуже:)✨✨✨

Мара Кенфес
22.08.2025, 13:00:51

Айріна Денг, дякую ❤️

Атмосферно) Люблю такі візуали)

Мара Кенфес
22.08.2025, 13:00:27

Діана Козловська, дякую, я теж таке люблю)
рада створювати щось своє ❣

Інші блоги
Трішки роздумів
У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж
Оце так новина
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
100 підписників! 
Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Звуки натхнення ?
Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше