Прошу про пораду. Чи варто було?

Ну що ж, перша глава вже майже у фіналі. Як би я не намагалася втекти в своїй писанині від реальності, вона все одно пробилася.

Часом пишу , сидячи у ванній , бо ж правило двох стін(

І передостанній розділ першої глави Мольфарської справи "Примноження печалей" писався саме там - під час нічного обстрілу, який зовсім поруч забрав життя 5 дітей...

Це розбиває серце.

Я здалася і... впустила нашу реальність в своє Чаросвіття....

Що скажете? Не варто було?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дієз Алго

19.08.2025, 14:36:47

Серце треба слухати

Мирося Мудрик

19.08.2025, 20:53:15

Дієз Алго, дякую!

Іва Дюваль

19.08.2025, 14:29:45

Книга - частина душі, а душа в реальності, і це незмінно, нічого страшного. Вам бажаю спокою, і мирного неба!

Мирося Мудрик

19.08.2025, 20:51:54

Іва Дюваль, дякую щиро

Мирося Мудрик

відслідковують

Інші блоги

Ірина Бібік

240

Марафон від Автора до Автора розпочато!!!

Всім доброї ночі ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️ Марафон від Автора до автора триватиме з 11.04.2026 до 25.04.2026 девіз марафону - чесний відгук читача З радістю повідомляю,що марафон від Автора до Автора РОЗПОЧАТО!!!

Анна Лященко

Спіймав на гарячому?

Не вагаючись ні секунди, я кидаюся до столу. Пальці, що тремтять від збудження та страху, торкаються тачпада. Екран оживає, відкриваючи робочий стіл, засіяний іконками програм та файлів. Запускаю пошук за документами: «Єгор».

Лія Лореляйн

"Марія..." отримала вже сто бібліотек! Дякую всім)

Ще вночі, коли робила візуали до нової глави, побачила, що мою "Марію..." зберегли вже у сотню бібліотечок... Хотіла написати зразу, поділитися з вами своєю радістю, але подумала, що краще по дню) Та відчуття було неймовірне,

ОлюсьS

Частина ІІ Розділ 1 Ідалін

Вже завтра вийде повністю перший розділ Другої частини. Там цілих 6400 слів. В принципі мені все подобається, як воно розвивається, деколи сюжет йшов не по плану, але це тільки в кращу сторону. Кінець розділу

Ольха Елдер

У Нормана гарний настрій?! То все Великодень))

УРИВОК “Містер ван дер Кім сидів, відкинувшись на спинку стільця. Він поклав пір'яну ручку собі під ніс — пан копилив губи. Таким… грайливим слуга ніколи раніше його не бачив.” __________________ 84 РОЗДІЛ