Ну що ж, перша глава вже майже у фіналі. Як би я не намагалася втекти в своїй писанині від реальності, вона все одно пробилася.
Часом пишу , сидячи у ванній , бо ж правило двох стін(
І передостанній розділ першої глави Мольфарської справи "Примноження печалей" писався саме там - під час нічного обстрілу, який зовсім поруч забрав життя 5 дітей...
Це розбиває серце.
Я здалася і... впустила нашу реальність в своє Чаросвіття....
Що скажете? Не варто було?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСерце треба слухати
Дієз Алго, дякую!
Книга - частина душі, а душа в реальності, і це незмінно, нічого страшного. Вам бажаю спокою, і мирного неба!
Іва Дюваль, дякую щиро
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати