Ну що ж, перша глава вже майже у фіналі. Як би я не намагалася втекти в своїй писанині від реальності, вона все одно пробилася.

Часом пишу , сидячи у ванній , бо ж правило двох стін(

І передостанній розділ першої глави  Мольфарської справи  "Примноження печалей" писався саме там - під час нічного обстрілу, який зовсім поруч забрав життя 5 дітей...

Це розбиває серце. 

Я здалася і... впустила нашу реальність в своє Чаросвіття....

Що скажете? Не варто було?