Хто ж насправді є спадкоємцем "Королівства Тіней"?

Коли я взявся писати цей фентезійно-авантюрний роман, то й гадки не мав, що ця історія так мене захопить. Почав працювати над ним ще задовго до вторгнення орків, але війна внесла свої корективи. Зараз у мене з’явилася можливість довести книгу до логічного завершення. Вона вже далека від початкового задуму – можливо, навіть доведеться внести зміни до перших розділів.

Хочу створити щось трохи брутальне, але з яскравим промінчиком світла, який даруватиме надію й проникатиме в черстві егоїстичні душі багатьох із нас. Ця історія неоднозначна... То хто ж саме, на вашу думку, є тим загадковим спадкоємцем?

Розраховую на вашу не байдужість. Дякую.

https://booknet.ua/book/spadkomec-korolvstva-tnei-b438419

На цей момент... опубліковано вже 91 главу роману ;)

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олег Іващишин
08.11.2025, 16:00:48

Сьогодні вперше, і лише на "Букнет", опубліковано 84 та 85 главу роману "Спадкоємець Королівства Тіней". Спробуйте, дізнатись більше ніж інші ;)

avatar
Олег Іващишин
02.11.2025, 14:58:49

Сьогодні вперше, і лише на "Букнет", опубліковано 80 та 81 главу роману "Спадкоємець Королівства Тіней". Спробуйте дізнатись: хто ж таки той спадкоємець? ;)

avatar
Олег Іващишин
24.08.2025, 09:54:11

Сьогодні вперше, і лише на "Букнет", опубліковано 61 та 62 главу роману "Спадкоємець Королівства Тіней". Спробуйте дізнатись: А що ж там далі? ;)

avatar
Олег Іващишин
19.08.2025, 19:29:03

В 60-й главі з'являються нові персонажі. Один з яких дуже близький і важливий для героя з якого починається ця історія, та обидва про це не здогадуються.

avatar
Наталія Шепель
19.08.2025, 08:47:03

Книжка лежить у бібліотеці — чекаю, коли завершиться, щоб прочитати відразу.

P.S. У блогах краще одразу давати посилання на роман — так він легше знайде своїх читачів.

Олег Іващишин
19.08.2025, 09:32:39

Наталія Шепель, Дякую за пораду :)

avatar
Олег Іващишин
19.08.2025, 08:29:27

Вдячний за моральну підтримку ;)

avatar
Тея Калиновська
19.08.2025, 08:21:06

❤️❤️❤️

Інші блоги
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше