До опівночі залишилося не так вже й багато, а це означає, що настав час для спекотного спойлеру нового розділу «Друг батька. Заборонена пристрасть».

Я зловила на собі чоловічий погляд, і на моєму обличчі з’явилась грайлива, і трохи нахабна посмішка. Ну якщо він дозволив мені поводитись цілу ніч «непристойно», чому я маю зупинятись?

Руслан сів поруч, його рука ковзнула за мою спину. Він притягнув мене ближче, й хвиля тепла розлилася моїм тілом.

Я взяла еклер і обережно його відкусила. Крем витік на палець, залишивши білу смужку. Я глянула на неї, потім — на нього. І, не поспішаючи, провела язиком по подушечці пальця. Повільно. Зухвало. Наче це був не просто десерт, а щось зовсім інше. Я тихо видихнула, і стогін вийшов сам собою.

Погляд Руслана потемнів. Його груди піднялися на глибокому вдиху, а рука, що досі недбало лежала за моєю спиною, раптом стисла край стільця так, що я почула легкий скрип дерева.

— Ти це зараз серйозно? — його голос звучав низько, з тією небезпечною ноткою, яка змушує все всередині стискатись.

— Що саме? — я прикинулася невинною, роблячи вигляд, що повністю зосереджена на своєму еклері. Відкусила ще шматочок, і крем, звісно ж, знову підступно витік на палець.

Чудово!

Я спокусливо повільно провела язиком по шкірі, злизуючи білий слід, не відводячи погляду від Руслана.

«Ну-ну, грайся, Мілано, грайся. Зараз, як візьме тебе, що ще довго ходити не зможеш. Ти ж подивися, як він на тебе дивиться! Наче зʼїсти хоче! Господи…яке ж ти дурне дівчисько» — обурено коментував внутрішній голос.

А для того, щоб завжди бути в курсі всіх новин — приєднуйтеся до мого телеграм-каналу. Де окрім фрагментів тексту, ви ще матимете можливість побачити візуалізації ❤️