В рамках челенджу читав стільки, скільки встиг по термінам, але намагався максимально витягнути з цієї історії кожну деталь, кожну наступну главу, бо він – “Фенікс” – на це точно заслуговує.

Жанр: фентезі, з замашками на епічне фентезі (можливо, в кінці авторка допише саме епічну частину);

Стиль: щось на кшталт магічної академії (типу Гарі Гончара, але це лише у перших розділах, поки не почнеться моє найулюбленіше);

Що ми маємо?
А маємо ми дуже цікаву і дуже атмосферну історію у світі, де магічні істоти в різних ієрархічних ланках проживають у людській оболонці – це така первинна форма, але далі все лорно пропишуть, щоб зайвих питань не виникало.

ГГ – він же фенікс (створіння, що після фізичної смерті перероджується у новому тілі, забуваючи минуле життя), Фелікс ім’я якого, дізнається під час навчального процесу, що хтось вбиває драконів – створінь, які перебувають на найвищій ланці в ієрархії. Починають випливати дії його минулого перевтілення, виникати флешбеки усіх попередніх перевтілень, а він бідолашний тепер змушений і нести відповідальність за дії попередників, а також дізнаватися про себе щось нове, паралельно вивчаючи здібності своїх талантів.

Історія з інтригами, якимись закулісними змовами, схемами, організаціями. Поверхнево це виглядає як світленьке і приємне фентезі, але в реальності ми бачимо в ході читання, що цей світ дуже жорстокий, кривавий та несправедливий. А! Ну, і аж надто цей світ реалістичний та має багато асоціацій з нашим світом.

Отже:

Сюжет – 10 феніксів з 10;
Текст – 8/10 (місцями потребує корекції – одруківки)
Головний герой – 10 Феліксів з 10 (хоч авторка і каже, що він їй не імпонує, але особисто мені залетів);
Лор – 10/10 (просто… без спойлерів, але кінцівка та розкриття правди про світобудову – це щось)