Добрий день) Сьогодні запрошую вас до смачної історії “Мій ректор — гусь”. 

Цитата:

— Ви на себе в дзеркало давно дивилися? Бліда шкіра, синюваті губи, руки тремтять, як в невротика. Вам магістерську треба було писати не зі мною, а з містером Дезмондом. Він якраз спеціалізується на зомбі. 

— Він відмовився... — образливо надула щоки, згадуючи цього противного старигана з чорним почуттям гумору. 

— І чому ж? — іронічно запитав ректор, як у дитини. 

— Сказав, що працює лише зі свіжими зомбі, які мають гарний вигляд, — пробуркотіла собі під ніс, визнаючи вдалий гумор цього безсовісного красеня. 

— І вас зовсім не турбує, що ви занадто дохлі навіть для некроманта? — ще саркастичніше перепитав чоловік, поправляючи на собі ідеально випрасуваний чорний костюм із золотою вишивкою. 

— Наразі мене турбує лише це дурне яйце, на яке я маю накласти закляття імпульсної трансформації, — буркнула, подумки додаючи: «...і цей клятий гусак, через якого я не можу отримати хоча б ті копійки, які заробляю!». 

А також до кавової історії “Відьмина служба підтримки”, до розповіді про соковиту курочку “Кексик для Санти” та спокусливої відбивної в “Совісті для диявола”. 

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб