Сьогодні стартувала  передплата на книгу Влади Холод  "Все одно моя". Запрошую до цієї романтичної і драматичної історії!

Анотація до книги "Все одно моя"

Я кохала його до безтями, хотіла обрадувати такою довгоочікуваною вагітністю, але випадково виявила, що мій чоловік зовсім не той, за кого себе видає… 

— Зараз ти посидиш в цій кімнаті. Даси мені зібрати речі. Або я піду без нічого, прямо в цьому халаті. І ти мене більше не побачиш.
Він дивився на мене так, ніби я щойно вирвала йому серце. І це було жорстоко з його боку. Бо насправді серце вирвали мені. 
Я не хотіла, щоб мою дитину ростила така людина. Як би сильно не кохала його. 
Я обійшла його, міцно стискаючи тест в кишені. Ця ніч стала початком кінця. Я не могла залишатися з тим, хто так підло зрадив мою віру. І навіть якщо я все ще кохала його — цього було вже надто мало.
— Прошу, Давиде, не шукай мене… — я таки схлипнула і швидко пішла до дверей...
Щоденні оновлення, окрема книга

ЦИТАТА

— Я хочу знати правду, Соню, — прошепотів я. — Ти можеш брехати собі, мені… але дитині? Вона ні в чому не винна.

Вона рвучко обернулася до дверей.

— Йди, Давиде. Якщо ти справді тримаєш себе в руках — просто йди.

Я зробив крок їй на зустріч.

— Ні, Соню. Я все одно дізнаюсь. І хай хоч весь світ піде під три чорти — я не дам тобі стерти мене з її життя.

— Ти вже стер себе з мого. Що тобі треба? — голос Соні був гострим, як лезо. Ми вже все сказали.

Раптом вона зупинилася, обернулася. А я вхопив її за зап’ясток. Тепла, жива. Так близько, що я відчував, як тремтить її тіло від напруги.

— Відпусти, Давиде.

А я не зміг. Не хотів. Дивився в ці очі, повні образи і болю. Мене трясло.

— Не можу, Соню… — прохрипів я. — Я не можу тебе забути. Я бачив її. Я знаю.

Її лице стало ще блідішим. Я зробив ще півкроку до неї, рукою торкнувся її обличчя.

— Ти не маєш права… — прошепотіла вона мені майже в губи.

— Маю. Бо я досі тебе… — не договорив.

Не витримав.

Притиснув її до себе і поцілував. Жорстко. Її губи обпалюють. Вона билась, впиралась, але я тримав. І тільки коли відчув металевий присмак — її зуби прокусили мені губу — я трохи отямився.

Відступив. Торкнувся язиком губи і відчув кров. Подивився на неї. Вона вся тряслася, з очей вже текли сльози.

— Ненавиджу тебе, Давиде, — прошепотіла.

КУПУЙТЕ КНИГУ "ВСЕ ОДНО МОЯ" ЗА НАЙДЕШЕВШОЮ ЦІНОЮ ТІЛЬКИ ЗАРАЗ

ЗНИЖКИ В ПЕРЕДПЛАТІ НЕ БУДЕ!

ПІДТРИМАЙТЕ АВТОРКУ В ПЕРШИЙ ДЕНЬ, ДЛЯ НЕЇ ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО!