Мої вітання!

Запрошую до оновлення роману "Наречена графа Брауна"

Уривок 

Повисає напружена пауза, яка явно затягується, і яку порушує невдоволений тон Георга: 

— Я не хочу, аби ви жили з тим Себастьяном. Він мені не подобається. І ше... Якщо ви станете дружиною того графа, то де ви жити будете? 

— Звісно, тут, — впевнено заявляє Маргарет. 

— Я цього противного блазня тут бачити не хочу, — волає Георг. — І я не допущу, аби він жив за статки мого батька. Якщо він хоче вас, мамо, за жінку, то нех і забезпечує тебе, а то вийде, що ми його будем утримувати... 

— Георгу, якщо тобі шось не так, забирай свою припадочну наречену і їдь у її маєток... 

Я нервово ковтаю, адже розумію, що тут конкретний заміс виходить. Встигаю лише кліпнути, як з бібліотеки виходить граф. Наші погляди зустрічаються, і я спантеличено дивлюся в його великі красиві темно-сині очі, повні гніву. Я розумію, що він спіймав мене на гарячому, тож мої виправдання звучатимуть безглуздо. Боюся, що зараз ще й мені перепаде.

Книга тут...

Приємних емоцій!