Підслухана розмова у замку!

Мої вітання!

Запрошую до оновлення роману "Наречена графа Брауна"

Уривок 

Повисає напружена пауза, яка явно затягується, і яку порушує невдоволений тон Георга: 

— Я не хочу, аби ви жили з тим Себастьяном. Він мені не подобається. І ше... Якщо ви станете дружиною того графа, то де ви жити будете? 

— Звісно, тут, — впевнено заявляє Маргарет. 

— Я цього противного блазня тут бачити не хочу, — волає Георг. — І я не допущу, аби він жив за статки мого батька. Якщо він хоче вас, мамо, за жінку, то нех і забезпечує тебе, а то вийде, що ми його будем утримувати... 

— Георгу, якщо тобі шось не так, забирай свою припадочну наречену і їдь у її маєток... 

Я нервово ковтаю, адже розумію, що тут конкретний заміс виходить. Встигаю лише кліпнути, як з бібліотеки виходить граф. Наші погляди зустрічаються, і я спантеличено дивлюся в його великі красиві темно-сині очі, повні гніву. Я розумію, що він спіймав мене на гарячому, тож мої виправдання звучатимуть безглуздо. Боюся, що зараз ще й мені перепаде.

Книга тут...

Приємних емоцій!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Надихаючий блог
Аудіоверсія торішнього блогу, що є корисним будь-якій людині, котра послідовно та цілеспрямовано лине до своєї Мети. Насправді цей текст був складений ще восени 2024-го, але я майже рік вагався, чи дійсно подібні публікації
Іду на конкурс
Я вирішила спробувати себе у конкурсі й подала «Бурштинову каблучку » на Дарк Роман Внесла кілька правок, щоб твір відповідав вимогам, і буду дуже вдячна за підтримку — читайте й коментуйте. Як бонус я виклала
Літературний динозавр
То є я, яка пішла у Тік Ток (завіса). Насправді я довгий час не популяризувала свою творчість, бо не була великою фанаткою соціальних платформ. Завжди здавалося, що тексти мають говорити самі за себе. Нині маю більше
Новинка і Перші поцілунки!
Вітаю, мої любі читачі!) Сьогодні в рамках флушмобу #перші_поцілунки я почала публікацію емоційної та пристрасної історії, яку вже давно хотіла вам показати. Вона написана багато років тому, але зараз мушу привести її
Візуальний шум
Ми щодня живемо серед візуального шуму: екрани, вивіски, нескінченні стрічки образів. Очі встигають побачити більше, ніж серце — відчути. Іноді, щоб почути себе, потрібно не додати нового, а прибрати зайве. Тиша
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше