Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий емоційний розділ 

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

— Мені не треба обіцянок, — я перервала. — Мені треба життя, в якому ти є. А не плани «колись». Ти не чуєш. Ти завжди не чуєш.

Він стис щелепу, змовк на мить. Потім у погляді мигнув темний блиск.

— Скажи чесно, — холодно вимовив. — Це через нього?

— Через кого? — я навіть не відразу зрозуміла.

— Марка, — виплюнув ім’я так, ніби воно гірчило. —Він тобі уже щось пообіцяв? Гарний, правильний, із машинами і охороною. Під’їхав, підставив плече — і все?

Серце вдарило боляче й зло.

— Оце й усе, що ти зрозумів? — я підвела погляд, і голос зірвався на шепіт. — За всі ці місяці? Не моя порожнеча щоночі, не твої «ще трохи», не тиша замість обіймів. А якийсь чоловік, якого я випадково зустріла двічі? Браво, підполковник. Ти так нічого і не збагнув.

— Я не дам йому до тебе лізти.Запам’ятай: якщо він тільки торкнеться тебе — я його вб’ю.

— Не смій, — прошипіла. — Не смій перекладати на нього те, що зруйнував ти! Це не про нього! Це про нас! Про те, чого в нас більше немає!

Посилання на книгу

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу