Може варто уже ховати чернетки? Може варто уже їх діставати звідси?
Це знак...❤️✨
Скільки часу минуло відтоді як ваші чернетки лежать у шафі під одягом, аби ніхто не знайшов?
Я до речі не відкривала цілих два роки. Треба вже до них добиратися, але через одну програму, яка висне геть не хочеться. Потрібно щось інше придумати.
Та не забувайте, що ви можете зараз їх дістати та прочитати.. Звісно вони будуть не ідеальними, бо 'якщо ідеальна чернетка, то щось із автором", - це хтось говорив я вже забула..
І це чиста правда. Ну, не може бути такого, що чернетка просто так класно написана, що ти не можеш начитатися.. десь все одно будуть помилки, неправильні вислови, діалоги і так далі - це нормально..
Тому бігом залітайте та читайте свої перші твори, до яких боялися торкнутися...
Який гарний блог! Мої чернетки чекали на мене близько 7 років. І зараз вони вже переписані, трохи видозмінені, але знаходяться на моїй сторінці у вигляді двох книжок))
Мої чернетки чекали на мене близько десяти років:) Потім жага до перетворення їх в повноцінний текст зникла. Але з`явилися нові чернетки, з новими сюжетами, ідеями, героями. Особисто моя порада - пишіть і розвивайте свої чернетки тут і зараз, а не ховайте їх на місяці чи роки в шафі. Потім може не бути вже того запалу, бажання, бачення твору, які були на початку! І ваші герої так і не зможуть вибратися із шафи(як двозначно:))
Це чудовий і надихаючий пост! Він змушує задуматися про власні незавершені проєкти чи старі ідеї, до яких "не доходять руки". Автор дуже влучно підкреслює, що не варто боятися недосконалості. Часто саме цей страх заважає нам рухатися далі. Її заклик дістати чернетки та просто прочитати їх - це перший крок до подолання цього страху і, можливо, до повернення до давніх творчих задумів.
Ася Рей, Правильно, головне - почати діяти, щось робити, а там все інше підтягнеться автоматично:) Про те, що не варто боятися ви дуже влучно сказали! В мене завжди присутній страх написати погано, написати щось таке, що комусь не сподобається і покаже, що я насправді нічого хорошого не можу написати. Я намагаюся боротися з цим в`їдливим критиком. Інколи буває, що я довго нічого не пишу і згодом все ж вирішую перечитати одну зі своїх чернеток. І тоді я розумію, що все не так і погано, як я собі нафантазувала!
Ще одне вітання від мене!) Сьогодні я частенько тут, у блогах, але такий вже зараз час) Найближчим часом, справді найближчим, історія, яку я нещодавно назвала котом у мішку, завершиться. Залишилося дві частини, але звичайної
Усім привіт! На Вас чекає ще одна частина історії і сьогодні там солодко (перший інтим Веліси)
Надіюся Вам сподобається бо я сама просто обожнюю читати щось подібне.
Не забувайте про лайки, коментарі та додавити історію
Я не письменник! Пишу суто з позиції читача. Вчора натрапив на цікавий допис в блогах. Авторка піднімає питання щодо книг написаних з допомогою( якщо взагалі не повністю) ШІ. Щиро їй дякую. Адже читати твори ШІ просто мерзенно.
Ну от нарешті моя скандальна книга В обіймах диявола. Повернулася на платформу в оновленому варіанті. Тож хто ще не читав прошу до прочитання. Це неймовірна історія про кохання яке тягнеться крізь віки. Якщо вам до вподоби
У мене є три обкладинки книги, і я хочу поставити всі одразу, але так не можна. Тому просто покажу вам їх тут ♥ Ця обкладинка від чарівної Олесь Король ♥♥♥ Це та, що стоїть зараз) З цієї почалася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкий гарний блог! Мої чернетки чекали на мене близько 7 років. І зараз вони вже переписані, трохи видозмінені, але знаходяться на моїй сторінці у вигляді двох книжок))
Джулія Мейлер, Дякую!❤️✨ Це класно!❤️✨
Мої чернетки вже напевне давно так "перечитали" миші, що з них нічого десь і не лишилося))
Хоча "рукописи не горять". Все в голові.
Руслан Баркалов, А в мене їх багато.. ніяк не можу з ними розібратися❤️✨
Мої чернетки чекали на мене близько десяти років:) Потім жага до перетворення їх в повноцінний текст зникла. Але з`явилися нові чернетки, з новими сюжетами, ідеями, героями. Особисто моя порада - пишіть і розвивайте свої чернетки тут і зараз, а не ховайте їх на місяці чи роки в шафі. Потім може не бути вже того запалу, бажання, бачення твору, які були на початку! І ваші герої так і не зможуть вибратися із шафи(як двозначно:))
Night Rain, Дякую за класну пораду!❤️✨
Це чудовий і надихаючий пост! Він змушує задуматися про власні незавершені проєкти чи старі ідеї, до яких "не доходять руки". Автор дуже влучно підкреслює, що не варто боятися недосконалості. Часто саме цей страх заважає нам рухатися далі. Її заклик дістати чернетки та просто прочитати їх - це перший крок до подолання цього страху і, можливо, до повернення до давніх творчих задумів.
Ася Рей, Правильно, головне - почати діяти, щось робити, а там все інше підтягнеться автоматично:) Про те, що не варто боятися ви дуже влучно сказали! В мене завжди присутній страх написати погано, написати щось таке, що комусь не сподобається і покаже, що я насправді нічого хорошого не можу написати. Я намагаюся боротися з цим в`їдливим критиком. Інколи буває, що я довго нічого не пишу і згодом все ж вирішую перечитати одну зі своїх чернеток. І тоді я розумію, що все не так і погано, як я собі нафантазувала!
У мене вичерпалися чернетки. Треба нові робити)))
Romul Sheridan, От робіть нові!❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати