Може варто уже ховати чернетки? Може варто уже їх діставати звідси?
Це знак...❤️✨
Скільки часу минуло відтоді як ваші чернетки лежать у шафі під одягом, аби ніхто не знайшов?
Я до речі не відкривала цілих два роки. Треба вже до них добиратися, але через одну програму, яка висне геть не хочеться. Потрібно щось інше придумати.
Та не забувайте, що ви можете зараз їх дістати та прочитати.. Звісно вони будуть не ідеальними, бо 'якщо ідеальна чернетка, то щось із автором", - це хтось говорив я вже забула..
І це чиста правда. Ну, не може бути такого, що чернетка просто так класно написана, що ти не можеш начитатися.. десь все одно будуть помилки, неправильні вислови, діалоги і так далі - це нормально..
Тому бігом залітайте та читайте свої перші твори, до яких боялися торкнутися...
Який гарний блог! Мої чернетки чекали на мене близько 7 років. І зараз вони вже переписані, трохи видозмінені, але знаходяться на моїй сторінці у вигляді двох книжок))
Мої чернетки чекали на мене близько десяти років:) Потім жага до перетворення їх в повноцінний текст зникла. Але з`явилися нові чернетки, з новими сюжетами, ідеями, героями. Особисто моя порада - пишіть і розвивайте свої чернетки тут і зараз, а не ховайте їх на місяці чи роки в шафі. Потім може не бути вже того запалу, бажання, бачення твору, які були на початку! І ваші герої так і не зможуть вибратися із шафи(як двозначно:))
Це чудовий і надихаючий пост! Він змушує задуматися про власні незавершені проєкти чи старі ідеї, до яких "не доходять руки". Автор дуже влучно підкреслює, що не варто боятися недосконалості. Часто саме цей страх заважає нам рухатися далі. Її заклик дістати чернетки та просто прочитати їх - це перший крок до подолання цього страху і, можливо, до повернення до давніх творчих задумів.
Ася Рей, Правильно, головне - почати діяти, щось робити, а там все інше підтягнеться автоматично:) Про те, що не варто боятися ви дуже влучно сказали! В мене завжди присутній страх написати погано, написати щось таке, що комусь не сподобається і покаже, що я насправді нічого хорошого не можу написати. Я намагаюся боротися з цим в`їдливим критиком. Інколи буває, що я довго нічого не пишу і згодом все ж вирішую перечитати одну зі своїх чернеток. І тоді я розумію, що все не так і погано, як я собі нафантазувала!
- А ну цить! – те, що я бачив і раніше, що здавалося тінню від тіла, виросло і нависло димною хмарою. Марічка шпарко метнулася геть. – Він мій. Нечистий наблизився і Варка заскімлила, втиснувшись у мою спину. Наче темний
Чотири роки тому Андрій втратив сестру. Маша загинула, а її хлопець залишився живий. Для Андрія цього було достатньо, щоб винести власний вирок. На могилі сестри Андрій поклявся помститися. Чотири роки він чекав. Планував.
Варто мені підняти очі на щасливу парочку, як ми з Владом зустрічаємося поглядами — це він уперше за весь вечір відкрито дивиться на мене. Ми в якомусь дивному заціпенінні дивимося одне одному в очі... Я першою наважуюся
https://booknet.ua/book/vbivstvo-za-planom-b459554Поки пишу для вас запас розділів, стало цікаво: що для вас еротика? Для мене вона не тільки в самому процесі, а ще й у дотиках, турботі, цієї самої хімії, від одного погляду. А що еротика для вас? І
Сьогодні (17.09) знижка на останню книгу циклу "ДИКІ ЗЕМЛІ"! ДИКИЙ КОРОЛЬ Життя короля не таке ж й легке. Тим паче якщо ти почав свій життєвий шлях з маленького драконя.
Це повна історія життя та кохання короля
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкий гарний блог! Мої чернетки чекали на мене близько 7 років. І зараз вони вже переписані, трохи видозмінені, але знаходяться на моїй сторінці у вигляді двох книжок))
Джулія Мейлер, Дякую!❤️✨ Це класно!❤️✨
Мої чернетки вже напевне давно так "перечитали" миші, що з них нічого десь і не лишилося))
Хоча "рукописи не горять". Все в голові.
Руслан Баркалов, А в мене їх багато.. ніяк не можу з ними розібратися❤️✨
Мої чернетки чекали на мене близько десяти років:) Потім жага до перетворення їх в повноцінний текст зникла. Але з`явилися нові чернетки, з новими сюжетами, ідеями, героями. Особисто моя порада - пишіть і розвивайте свої чернетки тут і зараз, а не ховайте їх на місяці чи роки в шафі. Потім може не бути вже того запалу, бажання, бачення твору, які були на початку! І ваші герої так і не зможуть вибратися із шафи(як двозначно:))
Night Rain, Дякую за класну пораду!❤️✨
Це чудовий і надихаючий пост! Він змушує задуматися про власні незавершені проєкти чи старі ідеї, до яких "не доходять руки". Автор дуже влучно підкреслює, що не варто боятися недосконалості. Часто саме цей страх заважає нам рухатися далі. Її заклик дістати чернетки та просто прочитати їх - це перший крок до подолання цього страху і, можливо, до повернення до давніх творчих задумів.
Ася Рей, Правильно, головне - почати діяти, щось робити, а там все інше підтягнеться автоматично:) Про те, що не варто боятися ви дуже влучно сказали! В мене завжди присутній страх написати погано, написати щось таке, що комусь не сподобається і покаже, що я насправді нічого хорошого не можу написати. Я намагаюся боротися з цим в`їдливим критиком. Інколи буває, що я довго нічого не пишу і згодом все ж вирішую перечитати одну зі своїх чернеток. І тоді я розумію, що все не так і погано, як я собі нафантазувала!
У мене вичерпалися чернетки. Треба нові робити)))
Romul Sheridan, От робіть нові!❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати