Серед авторів завжди точаться суперечки: писати за чітким планом чи просто “плисти за течією” сюжету.
1. План — як компас у хаосі
План допомагає не загубитися серед ідей. Він вказує, куди рухається історія, і рятує від ситуації, коли герої раптом застрягають у середині книги, а ти не знаєш, що з ними робити.
Плюси:
-
менше шансів отримати сюжетні дірки;
-
простіше вплітати підказки й інтригу;
-
легше контролювати ритм і темп історії.
2. Імпровізація — як подорож без карти
Дехто з письменників любить відкривати сюжет разом із читачем. Герої можуть повести тебе зовсім не туди, куди ти планував, і іноді це дає несподівано сильний результат.
Плюси:
-
більше живих, несподіваних поворотів;
-
свобода у створенні діалогів і сцен;
-
відчуття творчої гри без жорстких рамок.
3. Золота середина
Особисто я вважаю, що найкраще — це мати скелет сюжету (ключові події та фінал), але залишати простір для імпровізації. План — це як карта з позначеними містами, але дорогу між ними можна обирати на ходу.
А ви як вважаєте?
Писати за детальним планом чи дозволяти історії самій вирішувати, куди йти?
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗазвичай я писала без плану. Але пару історій — власних інтерпретацій відомих кпзок все ж таки план мали. А решта книг йшли навмання, але ту великий ризик застрягнути, або завести себе в тупик, що зі мною бувало двічі, та все ж вирулювала ситуації))
Діана Лисенко, Дякую ☺️ Навзаєм ❤️❤️❤️
Я написала тільки два твора з планом. Перший був такий детальний, що я ледь організувала себе написати історію взагалі) Бо мозок вирішив, що робота завершена) А другий план перероблюється просто на ходу. Все інше без плану, а одну книгу я писала навіть не знаючи точку Б, вона відкривалась як пазли, кожен раз щось новеньке))
Успіхів вашим книгам ✨ Та залізної волі писати з планом чи без нього)
Діана Лисенко, ❤️❤️❤️
Особисто для мене детальний сюжет не обов'язковий, але легше працювати, якщо є «заготовлений маршрут». Тобто коли є ідея для історії, і ми загалом рухаємося за нею, але якщо з’явиться нова ідея для сюжетного повороту (а вона буде обов’язково), її можна легко вплести в оповідь. Коли я пишу так, історія стає більш живою та насиченою.
А ще я люблю інтригу, і мені самій цікаво, що буде з героями в наступних розділах, тому завжди залишаю собі простір для уяви та творчості ♡
Дана Рей, Абсолютно згодна! Бажаю, щоб ваші історії завжди були живими, сповненими несподіванок та інтриг, а творчість приносила тільки радість і натхнення)
Моя перша книга була с планом. Тому вийшла структурованою ) я повністю задоволена. Зараз пишу і викладаю тут - без плану. Обожнюю її. Бо там мої ємоції. Але зрозуміла що без плану важко. І виходить якось не так...
Діана Лисенко, Дякую )()
Потрібен, навіть дуже))) але в мене його ніколи нема))) Зазвичай історія починається з однієї єдиної сцени в голові, ну і розуміння, що має бути хепі-енд))) І розвиток подій, які плануються поетапно, в процесі написання, не раз звертає в іншу сторону)
Аріна Спел, Так, я теж помічаю, що історія може піти в зовсім інший бік, ніж планувалося, але це робить написання більш живим і несподіваним
В мене немає точного плану на кожну главу. Я тільки визначаю основний вайб історії і те, куди вона має зрештою привести. Так би мовити, пункт А і пункт Б.
Ірина Скрипник, Абсолютно! Не обов’язково мати точний план кожної глави, головне, щоб історія мала свій напрямок і вайб
План потрібен, бо інакше це ходити навпомацки. Але з іншого боку - чіткий план, ну це ж не математика якась. Творчість хоче вільного простору. Тому думаю, краще мати план, при якому можна завжди окригувати свій сюжет
Руслан Баркалов, Так, точно! План потрібен, щоб не загубитися, але він не повинен обмежувати творчість. Завжди можна трохи підкоригувати сюжет, якщо з’являються нові ідеї
Ще й як потрібен план! Хоча б приблизний, так би мовити, з ключовими моментами.
А ще обов'язково знати, чим усе закінчиться — без цього ніяк.
А от між епілогом та прологом можна раптом щось додати чи прибрати, якщо прийде краща ідея.
Наталія Шепель, Абсолютно! План допомагає тримати сюжет, а між прологом і епілогом можна гратися і змінювати деталі, щоб історія була цікавішою ?
О я варіант номер 2)))
Діана Лисенко, Дякую,вам також)))
У мене було так. Коли писала твір для душі, ще не думаючи, що буду десь викладати, то ніякого плану не було, все під натхнення і спонтанно. Коли вірішила, що наступний твір писатиму спеціально під Букнет, то перше що зробила - це написала план) Бо тут вже з'являється якась відповідальність, і розділи мають виходити регулярно, то краще не прозслаблятися. І мені це дійсно допомогло більш продуктиано працювати)
Анна Лір, Так, я згодна! Коли пишеш просто для себе, все відбувається на натхнення, але для публікацій план реально допомагає тримати темп і регулярність. Я теж помітила, що з планом працюється продуктивніше і легше тримати сюжет логічним)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати