Єдина знижка в передплаті на "Наречену напрокат"!

Друзі, не буду багато говорити, лише запрошу до своєї книги "Наречена напрокат"! Сьогодні  на неї діє єдина знижка в передплаті -20%! Незабаром роман буде завершено, а ціна після завершення стане ще вищою, тож саме зараз, до півночі у вас є нагода заощадити! 

Він - успішний футболіст, в якого немає часу на романтичні стосунки. Вона змушена працювати покоївкою, щоб допомогти своїй родині. Якось вони зустрілися у готельному номері...

— Можу запропонувати один підробіток…. В Києві. Буду платити втричі більше, ніж отримуєте тут.
Вона поглянула на мене насторожено:
— А можна детальніше розповісти, що це за робота?
— Треба буде вдавати з себе мою наречену. Типу наречена напрокат. Тимчасово. На місяць чи щось таке.
— Як вдавати? — вона нерозуміюче дивилася на мене. — Навіщо?
— Моя бабуся хвора, а я казав їй, що у мене є наречена, ну, щоб вона не хвилювалась. І вона от дуже хоче познайомитись з цією нареченою...

Продовження - щодня о 19.30! 

Уривок для вас:

— Марто, зайди до мене на хвилинку, треба поговорити! 

Я зітхнула і попрямувала за ним. Коли сіла на стілець перед його столом, почувалася як на допиті. Вираз обличчя Сергія Васильовича не передвіщав нічого хорошого. 

— В номері, який ти прибирала вчора, зникли прикраси, — він схилив голову на бік. — Хоча я не думаю, що ти могла б щось вкрасти, але сама розумієш, маю щось зробити. 

— Може, жінка, що проживала в номері, кудись їх переклала і забула про це, — сказала я. — Таке вже бувало, спершу влаштовували конфлікт, а потім приходили, вибачалися…

— Марто… — він простягнув свою руку до моєї, поклавши свої товсті пальці на мої. — Тобі взагалі можна більше не займатися цими прибираннями. Станеш на рецепції… У тебе є всі завдатки… Але ти знаєш мою умову. 

 — Вибачте, мені треба йти прибирати, — я відвела очі.

— Це ж набагато легше. Змін менше, графік і сама робота приємніша, зарплатня більша, — його пальці почали гладити мою руку, а мені стало гидко. — А ще подарунки. Багато. 

— Ваша умова мені не підходить, — відповіла я і вся зіщулилась, знаючи, що за цим відбуватиметься. Вже не перший раз я слухала його вмовляння і не вперше відповідала: “Ні”.

— Ну чому ти так пручаєшся? Я ж не страшний, багатий, навіть не одружений! — він насупився і трохи стиснув мій запʼясток. 

— Вибачте, я піду, — сказала я, вивільняючи руку і встаючи зі стільця. 

— Ти оштрафована на вартість прикрас. Вирахую з наступних двох зарплат, — кинув він мені вслід. 

Я майже вибігла з його кабінету, сльози заважали бачити, куди я йду. Була впевнена, що він спеціально це підлаштував, сподівається, що я зараз піду, подумаю і повернуся до нього зі згодою. Але це було так гидко… Мабуть, багато хто на моєму місці погодився б, ну що тут такого, може, навпаки, старалися б одружити Сергія на собі, адже він дійсно забезпечений, хоч і гулящий. 

Але я не такого життя хотіла для себе. Я мріяла про те, що вирвуся з цього готелю, знайду нормальну роботу, зустріну хлопця, якого покохаю, і він кохатиме мене, і все в мене буде добре. Я не хотіла розмінюватися на таких людей, як мій бос. І через це мусила втратити гроші, які були такі важливі для моєї родини…

Хочете знати, що буде далі? Читайте книгу тут, купуйте зі знижкою, поспішіть, бо акційна ціна діятиме лише 4 години, до півночі!