Моє — коли головна героїня весь роман розповідає, що вона «сіра мишка» і в ній нічого особливого, а у фіналі вона раптом виявляється найкрасивішою дівчиною в світі.
Безперечно, є історії, у яких це кліше використано красиво і все це звучить природно.
Коли я пишу книгу, завжди роблю героїню красивою. Не знаю чому, але мені подобається, коли персонажі вважають себе красивими і у них немає проблем із самооцінкою.
А яке кліше дратує вас?
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКліше для автора і читача - це різні речі. Те що автора може дратувати, бо він це бачить як часто використовуваний троп, для читача може бути улюбленою темою.
Тож не важливо, які тропи мені не подобаються) Мені особисто не подобаються владні чоловіки і що з того? Читачок на таких героїв вистачає)) Просто пишіть те, що подобається вам і люди зі схожими смаками підтягнуться)
Чарівна Мрія, О, згодна на всі 100%! Тут і справді все залежить від подачі))
Будь-яке кліше може класно вписатись. Для цього треба чи набити руку та око, чи довести до абсурду)
Я розважалась з тропом одне ліжко в книзі "Ю-критерій Манна-Уїтні" тричі)) І при цьому історія не стала пласкою та надмірно сексуальною. Там був інший контекст і це не ріже око.
Тому кліше можуть бути супер класними, якщо це зумовлено сюжетом, контекстом та вмінням обіграти)
Гарний блог! Успіху вашим творам ❤️❤️❤️
Дана Рей, ❤️❤️❤️
Всі мої не улюблені кліше стають улюбленими незнаю, як так виходить))
Світлана Романюк, О, в мене так було з кліше “стосунки для вигляду”. Раніше думала, що це зовсім не моє, але тепер читаю з задоволенням))
Синдром "Попелюшки".
Наталія Шепель, Дякую за пояснення ♡ Повністю з вами згодна! Я б ще додала, що з точки зору психології така впевненість Попелюшки на балу виглядає нереалістично. Вона ж ніколи не носила бальних суконь, не бувала на подібних заходах, та ще й знала, що там можуть бути родичі, які її впізнають. У реальності вона почувалася б радше як злодюжка, що крадькома пробралась у замок)
Я абсолютно спокійно ставлюся до будь-яких кліше. Бо читачі приходять читати про сірих мишок та могутніх драконів, про ректорів та студенток, про босів та секретарок для того, щоб уникнути реальності. А саме для цього і пишуться такі книжки. Бо там героїні щастить, їй допомагають, її кохають. Хто читає такі романи? Частіше за все жінки, які тягнуть на собі багато чого. Потім читають і відпочивають, співчувають героїням, плачуть над їхніми долями. У кожному такому романі читачі шукають своє. Якщо це допомагає людині пережити якісь складні моменти у житті – це вже величезний плюс.
Якщо письменники філігранно користуються кліше, то чому ні? До того ж ми їх усі використовуємо у тому чи іншому сюжеті.
Дана Рей, Авжеж. А от володіння словом – це вже інша справа. Тут можуть виникати різні запитання від того наскільки розкрит сюжет та наскільки цікаві персонажі.
Кліше -це те, що дратує нас своєю повторюваністю. А сюжети принципово не змінюються століттями -питання в майстерності автора. Якщо вас щось дратує -скоріш за все причина в тому, що автор копіював інших авторів, навіть несвідомо.
Дієз Алго, Так, погоджуюся. Думаю, якщо автор зробить неочікуваний поворот у сюжеті, то кліше перестане бути таким передбачуваним і це захопить читача набагато більше))
Не люблю книги про розлучених травмованих "сірих мишок" які раптом стають об'єктом захоплення мега плейбоїв. Вона ж ще від першого шлюбу не відійшла (≧▽≦)
Лада Короп, Згодна, виглядає так, ніби героїня живе в паралельній реальності, де закони психології не працюють)
Тутешні кліше, яких я за 2 місяці перебування на Букнеті знайшов багацько, а саме — нескінченні боси, вагітні, дракони, мільйонери й бандити. Невже немає нормальних чоловіків???
Сергій Брандт, тому що попит такий...от автори і пропунують навипередки
Мене дратує лише, коли кліше мандрують з твору в твір майже не перероблені. Хоча... наречена за борги – це вже гірше за будь-які варіації босів за повторюваністю, коли бачу цей тег, вже навіть не лізу в книжку)
Дана Рей, )
Бос , мажор, гроші, тачки, таке враження що сучасна дівчина не може влюбитись в простого хлопця. Уже драконів навіть напихають щоб хоч якось зачепити домохазяйку своїм твором.
Румель, Схоже, прості хлопці поки що не в тренді. Дівчата шукають щось особливе, тож автори вигадують усе яскравіше, щоб зацікавити читачів
Мене дратує кліше де дівчина така вся нещасна, покинута, зраджена і тут приходить герой і рятує її. Серйозно? В неї не виплачений борг який на неї хтось повісив і герой рятує її викупивши її в якогось негідника. Герой? Ні. Сумніваюсь. Знаєте що б я почитала? Я б почитала про академію де жаба випадково потрапила в суп в їдальні, де якийсь нещасний лаборант риється в кіпі паперів і вона падає йому на голову. Де ректор не красень і не тисячолітній дракон а простий дідусь з приколами по типу " Кого б сьогодні відрахувати за зварений суп із жаб?"
Кучеренко Анна, Ідея з академією і жабою — це саме те, що потрібно! Цікаво, життєво і з гумором. Хочу читати таке!
Кліше може бути усюди, але головне як його інтегрувати і як правильно користуватися. Бо зараз вже все викликає відчуття кліше.
Катерина Винокурова, Погоджуюсь, все залежить від того, як його використати, щоб не було відчуття "однаковості" з іншими сотнями книг
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати