Ніч не принесла мені ані спокою, ані відпочинку. Лише тьма й нескінченне повернення до того сну… до нього. Мені вже роками не снився брат, і ще довше я намагалася витіснити з пам’яті той вечір. Дарма. Спогади прорвалися, мов крижана вода, і знову залили мене зсередини.

Минуло стільки часу з його смерті, та я досі носила у собі отруту провини. Це не моя рука відібрала в нього життя… але якби тоді я не

Крізь попіл