Привіт, сьогодні мені виповнилося 21.

На даний момент у моєму арсеналі — дві збірки віршів, чотири міні-романи і власний піджанр — coffee stories.

Але зараз я хочу розповісти історію про дівчинку Віку, яка плакала над зошитом, коли їй потрібно було написати твір-роздум на 2 сторінки.

Їй здавалося, що вона зовсім не вміє писати. Слова були десь поряд, але не підкорялися — плуталися, зникали або здавалися надто банальними.

Їй легше було мовчати, ніж щось вигадати.

Та все змінилося.

У 11 класі вона почала писати фанфіки — а це, як виявилось, було зовсім інше письмо: щире, без рамок і в межах свого світу.

З них і народились перші вірші.

А потім… в її душі прокинулася Торі — творча письменниця-хаосниця,

і один із фанфіків переріс у повноцінну книгу, яка сьогодні вже на фінішній прямій.

У голові Торі — нескінченна черга ідей.

І першою з них побачила світ збірка віршів "Ти був у кожному слові" — про кохання, яке пройшло відстань і здобуло вічність.

Потім їй буквально наснилася ідея для кольорової збірки віршів "Хочеш, я твоїм кольором буду?" — де кожен колір — відтінок кохання.

Далі з блакитного вірша народився соціально-психологічний міні-роман "Мій улюблений тиран" — історія про шлях трансформації і самопізнання.

Торі бере ідеї нізвідки, тому після повідомлення сестри “Хочу фотосесію в стилі Івана Купала” їй захотілося чогось містичного і магічного.

Вибір упав на Перелесника — і з’явилася їх з Лією чарівна ніч випробувань у романі "В ніч на Купала"

Наступну ідею сестра підкинула навіть не підозрюючи.

Так з’явилась історія сильної й упевненої в собі власниці кав’ярні і письменниці Торі (так, я назвала головну героїню своїм псевдонімом) — "Немає вільних столиків"— де флірт пахне кавою і сарказмом.

Разом з цією історією і утворився новий піджанр моєї творчості — coffee stories.

Я і Торі дуже полюбили кав’ярню Dream і не хочемо її відпускати, тому наступний міні-роман "Шкідлива звичка" —про шлях самопізнання і як позбутися захоплення — теж утворився в її стінах. Так, нові герої, нова історія, але з тим самим ароматом кави.

Мене звати Віка, але цей допис писала Tory, і ми не хочемо зупинятися на написаному.

Я обов’язково допишу той роман, який утворився з фанфіка, і буду радувати вас новими coffee stories та ідеями, які прокидаються вночі або у ванній, але завжди — з душею.

Дякую за кожну вподобайку, підписку та коментар.

Ваша, Tory ❤️