А ще сьогодні опублікований неймовірно красивий розділ із весіллям і першою шлюбною ніччю)))) 

Трошки гаряченького вам в суботній вечір)

Маленький уривок з Темрява у світлі душ 2...приємного  читання)

Церемонію проводив Верховний Жрець храму Світлої. За традицією, кожен із чоловіків мав вимовити клятву, стоячи поряд із нею, а вона — відповісти.

Раель стояв по середині. У строгому чорному костюмі з плащем, прикрашеним срібною окантовкою. Він не посміхався, лише мовив:

— Я — Раель із Дому Валарис, Маг Смерті, недосконалий і впертий. Але з тобою я навчився берегти. Навчився кохати. Я клянуся берегти твої сни, твоє тіло і твою силу. До останнього подиху.

Лоріат сказав клятву наступним, він стояв праворуч від Раеля. У світлому вишуканому одязі, з синім плащем.

— Я — Лоріат Ескрей, Маг льоду і хранитель часу. І я більше не боюсь моментів. Бо кожен із них — з тобою. Я клянуся бути опорою у змінному часі. Твій простір — мій дім. Твої рішення — моя віра.

Каїн, що стояв ліворуч говорив останнім. Його костюм був світло коричневого кольору з розшитими золотом лацканами. 

— Я — Каїнар  Елантір Талваріон, син двох світів. Із пекла війни я виніс одне — бажання бути людиною. Бути твоїм другом, твоїм коханим, твоїм притулком. Я не маю великих слів. Але я клянуся — щодня бути твоїм “зараз”.

Навіелла відповіла кожному тихо, але чітко:

— Я — Навіелла з роду Валеріан. Я вибрала серцем. Я кохаю вас. Я не обіцяю бути легкою. Але обіцяю — бути справжньою. Завжди поруч, завжди для вас.

Її голос задзвенів у тиші, магія навколо вібрувала м’яко, сніг почав обертатися навколо у спіралях — ніби сама стихія вирішила благословити їх.

Жрець  урочисто оголосив їх союз укладеним, і вся площа навколо храму вибухнула аплодисментами, оплесками і феєрверками.