До чоловіків ставилися зневажливо, суворо, але він завжди міг прослизнути на збіговиська дівчат, заговорити зуби навіть найтрадиційнішій ельфійці, змусити її танути. Цауберт робив те єдине, що вимагалося у суспільстві від чоловіка: був красивим і милував собою усіх жінок.

З людськими було ще простіше. Для них ельфи були чимось величним, неосяжним, до того ж, вони не вважали протилежну стать нижчою расою. Цауберт не поспішав з одруженням, хоча саме воно забезпечило б йому подальше життя. Живучи при своїй матері, він нерідко тікав з дому, проводячи вечори у компанії людських мандрівниць. З ними можна було бути нахабнішим, відвертішим, з ельфійками завжди треба було знати міру.

Якщо ти - чоловік у племені ельфійок, єдина твоя цінність то краса. Коли пощастило народитися красивим, для тебе робитимуть виключення, ти матимеш більше прав та привілеїв, ти можеш врятувати себе від смерті, віддавши власне тіло на згвалтування жриці проте... Якщо хтось із жінок вважатиме, що маєш забагато влади, тебе звинуватять у тому, що посмів вважати себе рівним жінці, претендувати на право вирішувати власну долю. У випадку, коли ти віддався, аби врятувати власне життя, скажуть, що краще б помер - бо через тебе була осквернена служниця богині.

Ти можеш піти до людей, де панують інші порядки, бути там бажаною парою - вічномолодий симпатичний ельф. Але власне плем'я завжди ставитеметься до тебе як до сміття, а може навіть вбити, як одружився на людині без згоди матері.

Про те, як краса зіграла злий жарт з Цаубертом, можете дізнатися у книзі Хранителі лісу, де як раз вийшов розділ "хюбше", присвячений історії зачарованного ельфа.