Додано
05.08.25 00:08:33
Вона пішла. Він залишився. Але це ще не кінець.
Іноді найстрашніше — це не сварка. Не крик. Не двері, які гримають. А тиша.
У новому розділі « Після тебе —нікого»
Софі робить те, на що довго не наважувалась: приймає пропозицію Мореля. Просто кава. Без зобов’язань.
Але для Еміля це — як сигнал тривоги. Бо справа навіть не в Морелі. А в тому, що вона не вибрала його.
І коли двері зачиняються — починається інше. Не сцена. Не ревнощі. А щось глибше.

Це не сцена про зраду. Це — про межу.
Про емоції, які не можна пояснити словами. Тільки — полотном.
І фарбою. І тремтінням пальців.
Це не було мистецтвом.
Це була боротьба. Без неї.
Проти неї.
Продовження вже на сайті
Усе, що він не сказав — з’явиться на полотні.
І можливо, вона це побачить.
Дякую, що читаєте і коментуєте ❤️❤️❤️З любов'ю і темрявою в душі ваша авторка Світлана Романюк.
Світлана Романюк
1141
відслідковують
Інші блоги
Тьотя трохи навчилася робити відео і не може нарадіти. Ділюся: Це до цього: — Ти знаєш, навіщо ти тут, Аміне? — Щоб доставити вас до місця виконання завдання живим і здоровим. Мені пояснили, що під час сну й після
Привіт усім❤️ А я до вас вриваюсь з невеликим фото-спойлером до сьогоднішнього оновлення книжечки "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ".
А як так вийшло, що Кіра опинилась у Мира на руках і що цьому посприяло, читайте у новому
Марк почав психувати. Він із гуркотом кидав ящики на піддони, різко відповідав на прості робочі запитання, а потім перейшов до дрібних, гидких провокацій. То зачіпав мене плечем, проходячи вузьким проходом, то «випадково»
— Задумливий ти якийсь останнім часом, Тарасе, — тихо промовила Леся, підводячись на лікті й дивлячись на мене темними очима. — Начебто й зі мною, а думки десь далеко. — Втомлююся на будівництві, Лесь, —
Вітаю вас дорогі читачі, та вас автори!❤️ Осіннє сонце☀️ ще поки дарує нам своє тепло, і в таку теплу погоду хочеться взяти якусь хорошу книгу і прочитати за чашкою запашної кави☕ чи ароматного чаю. І саме такі книги створили
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна фотографія. Як намальовано
Вікторія, Дякую ❤️❤️❤️
А Еміль гарненький. (。♡‿♡。)(✿^‿^)(≧▽≦)
Полiна Крисак, Дякую ❤️❤️❤️
Гарний візуал ❤️✨☺️
Вікторія Вецька, Дякую ❤️❤️❤️
Гарний Еміль. Люблю таких.
Олесь Король, Дякую ❤️❤️❤️ Хлопчик з довгим волоссям, так дуже схожий на твоїх героїв чоловіків.
Коментар видалено
Дуже цікаво. І що цікавезно — пишете ж Ви, а сприймається, ніби Ви підгледіли й тільки описуєте. Наче Ви не впливаєте на події, а тільки переказуєте))))
Світлана Романюк, Та попри все — нехай вони будуть щасливими))))
❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ❤️❤️❤️ Дякую
зачиталася... так гарно, без пафосу і кон'юнктур.
Любава Олійник, Щиро дякую ❤️❤️❤️
Вони поки не розуміють, що готові іншим дарувати більше дешевого, аніж одне одному потаємне. Між Софі та Емілем вже виникнув зв'язок)
Не вірю, що те побачення торкнеться душі Софі)
Світлана Романюк, Герої чудово прописані і їх легко зрозуміти) А багато таємниць лише додають їм шарму❤️
❤️❤️❤️
Марі-Анна Харт, Дякую ❤️❤️❤️
Сильно✍️
Тая Бровська, ❤️❤️❤️
Дуже гарно написано, з душею. Обов'язково прийду читати. ❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, Дякую ❤️
Я ще не дійшла до цього!) Тому не знаю хто цей Морель) психотерапевт той?)
Анжеліка Вереск, Так, психотерапевт
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати