Альвар від Дріфтпорта

Всім хай! Думаю, що якщо ті хто дочитали до кінця книжку знають, що наш світ це не тільки Едемор, на противагу існує і наприклад Дріфтпорт.. От ми і подумали - а чому б не висвітлювати ще й те що відбувається там, по факту на Едеморі наш світ не закінчується. Тому тримайте:

Дріфтпорт. Один з найбільших полісів сходу. Край морських піратів та торгівлі

Там, де Вічна Зима не знищила цивілізацію - її душать самі смертні. Нескінченні війни між Полісами точать землю не гірше за бурю.

Але він - не з них.

Капер Верховного Архонта. Втікач із дому. Зрадник благородної крові. Пірат, що проміняв золото війни на свободу вітру й солоний смак шторму.

Він не торкається сталі - вважає її брудною, як саме людство. Його обладунок - магічна оболонка, рідкісний дар давнього Роду. А очі… Очі палають чистим сяйвом Альварів - божественним даром його расі.

Але життя - майстер жорстоких іроній.

Саме він, той, хто втікав від битв... першим побачив чорні вітрила Едемору. Криваві прапори, проклятої армади, що несуть одну місію - виконати волю Альфіра.
Спалити магію. Знищити все що не вписується в закони Едемору.

Тепер саме він - не герой, не месія, а лише той, кого переслідує власна доля - стоїть на межі загибелі й останнього вибору...
Цей альвар має дуже непривабливу долю, прагнучи вижити після зустрічі з Едемором...

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Як виглядають здорові стосунки?
14 років разом. Двоє дітей. Одна дорога. Це коротка історія Шлях завдовжки в життя про те, як виглядають справжні здорові стосунки без фільтрів. Коли ти «порожня» після проєкту, а він мовчки забирає дітей на себе.
романтична еротика
Не дуже вмію писати еротику про вампірів але можливо варто спробувати щось історично мортальне але буде нудновато
Вбий мене якщо зможеш
Дорогогі букнетівці, 11 глава моєї першої книжки "Вбий мене якщо зможеш" вже вийшла. Розвиток сюжету в самому розпалі. З нетерпінням чекаю вашої реакції.
Чи зможе він її повернути? Знижка на дилогію!❤️
«Ось як воно буває. Доля, в яку ти так свято вірив, зіграла з тобою злий жарт. Ти забув, як жив ці два роки без мене, як зробив мені боляче, розірвавши наші стосунки. Зате пам'ятаєш, як ти мене покохав. І чекаєш у своїй лікарняній
Габрієль
Вільтегран посів почесне місце на чолі столу, Габрієль приземлився праворуч від нього. Рейтан завмер. Слуги підійшли і майже непомітно забрали плащ та важкий обладунок, що стискав грудину. Рейтан тремтячими руками розстебнув
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше