Сьогодні про твір "Моя Попелюшка", авторства Тетяни Гищак.

Історія розповідається від першої особи — мачухи, і охоплює десять років її стосунків з пасербицею.

Головні герої

Мама-мачуха — двадцятитрирічна жінка у декретній відпустці.

Дівчинка Настя — восьмирічна Попелюшка. 

Другорядні герої  

Батько...

Син Слава — дворічний малюк.

Сима — бабуся Насті по материнській лінії.

Сюжет

Жила-була молода трирічна сім'я: мама, тато і їх дворічний син. Все було у них добре. І тут Всесвіт, чи то була Доля, робить їм сюрприз у вигляді телефонного дзвінка від літньої, майже сліпої жінки, на ім'я Сима, яка каже доленосну фразу:

Уявіть собі вибух хаосу, який втрутився у плани, життєвий порядок, і навіть у мрії, сім'ї!.. 

Молода матір вирішила, що в чоловіка гарна зарплата, і вона може не повертатися на ненависну роботу вихователя у садочку, а присвятити свій час материнству. Її син Слава "не приносив жодного клопоту" і жінка була впевнена, що "не важко буде виховувати двох дітей". А тому:

Але чи насправді вона була готова?

І ким вона збиралася стати для дівчинки?

Мачуха швидко зрозуміла, що дівчинка незручна, брехлива, істерична, хитра і... небезпечна для Славка. 

Батько добрий, любить доньку, бачить, що є певні проблеми у стосунках "мама-донька", але вірить, що все саме владнається. 

Славі сестричка подобається, він хоче з нею гратися.

Баба Сима розповідала, як Настя допомагала їй по господарству (замітала двір, годувала курей), самостійно готувала простенькі страви.

Настя в школі розповідала, що працює вдома мов Попелюшка і тому не встигає робити уроки. Вона навіть заявила, що вбила свого домашнього улюбленця — пацючка, коли той раптово безслідно зник. 

Отак і жили вони десять років.

Десять років Мачуха запитувала Попелюшку:

Мої враження від твору

Мачусі не вистачало досвіду, мудрості і щирої любові, аби стати мамою для Насті. Не було отієї материнської безумовної любові. Так, це не легко, прийняти "чужу" дитину і полюбити, але вона навіть не спробувала відчути й зрозуміти, через які випробування пройшла маленька дівчинка. На мою думку Настя ставилася до неї так не зі зла, а тому, що боялася нелюбові.

Мені твір сподобався і манерою написання, і короткими, чіткими "зрізами" років, і реалістичним живим сюжетом.

Ознайомилася з цим твором завдяки безстроковому марафону.