Сьогодні Єва змінює тактику)

Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки?

Хочу розлучення❤️?

AD_4nXfFJFYn8_5jzL36_UdB60pu9GoXECH1PoIHG0HaVvobseXBHR6BtKsjn1hrQajCptBtd_JtfLBmKGdb9bW1Dbo2Abr6uaXgdnARQ2kLjGM0eRxablrsF3NPMDXk31ADOojbWuPj2g?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu

 

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

 

Годинник на стіні кабінету показував 19:30. Я вкотре провів долонею по обличчю, намагаючись привести думки до ладу, але останнім часом це ставало дедалі важче. Я став ненормальним, одержимим. І все через одну єдину жінку — мою жінку.

 

Єва, чорт забирай, просто звела мене з розуму. І справа була навіть не в тому, що вона приїжджала сюди до мене у відділок у цих своїх спокусливих сукнях. Тепер усе було гірше. Набагато гірше.

 

Я вже майже тиждень не міг працювати нормально, бо моя божевільна жінка почала відправляти мені відверті фото. Це були не просто якісь банальні знімки. Це була відверта провокація, сексуальна тортура, яка перетворювала мій мозок на купу безладних думок і первісних інстинктів.

 

Я вже вкотре відклав у бік теку з документами. В голові крутились зовсім не справи, а зображення Єви. Її голого тіла, її м’яких стегон, вигнутих у спокусливій позі, її пишних грудей, які вона так нахабно прикривала, знаючи, як це зводить мене з розуму.

 

Телефон блимнув сповіщенням. Я відразу схопив його, як голодний пес, що отримав шматок м’яса, і ледь не задихнувся, відкривши фото.

 

Єва лежала на нашому ліжку. Білизна червоного кольору, мереживна, настільки відверта, що я мимоволі втягнув повітря крізь зуби. Її рука грайливо прикривала одну грудь, друга ледве потрапила в кадр, але я чудово бачив рожевий сосок, який буквально кричав, щоб я терміново зірвався і поїхав додому, аби припинити це знущання над моєю чоловічою гідністю.

Посилання на книгу

AD_4nXeB2ULXWkbhW4bvPFQMtPwYMUo8DtXas9TRbAploWhhQuSfZaTGegYSM9g7K6TvgRNmDT5DX6hxXTVTX7oxAmvqP0rWDV93OqKiV3rTYIe1AwjZZt6U7lXDvJCB0HB_bEyiXQNH5Q?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

 

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу

 

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне -  розіграшів проміків!

(тицяйте на картинку)

AD_4nXe0UPM0BtWOK42di2ySElQDuruaX0Tj49JvsX52l-2rAu83dfV-PTZGb2hnoBGWPagAK9P5XeXO5VXpDg6WHrhHQ96GliWzZdxKB1ywS9VPtrCKPyJRD9bV8DNJJAMaW4LGCGZG3g?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu




 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рік на Букнеті ☺️
✨Вітаю, улюблене творче товариство! ❤️✨ Сьогодні рівно рік, як я став автором на Букнеті. Знаєте… я довго думав, чи писати цей блог. Насправді вагався ще з 18 травня — дня, коли вперше рік тому натиснув
Гей, Google! А ви колись гуглили власні книги? ♥
— Гей, Google! А чи варто читати книгу «Luxuria. Останній гріх»? — запитала я його, щоб розважитися :D Google: «Читати книгу «Luxuria. Останній гріх» варто, якщо ви шукаєте нестандартне українське темне фентезі з
Повна панамка або хроніки цифрового кострища ☺️
Як ШІ ледь не спалив мою карму... Написав в соцмережі з незрозумілою закарлючкою на логотипі простий письменницький запит: «Народ, а як ви ставитеся до ШІ-обкладинок для книг? Напишіть, будь ласка, чесно: книгу з
❤️залиш коментар — знайди нових читачів і друзів❤️
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Наскільки «регулярно»?
Автори, хочу поцікавитися особисто у вас: як регулярно ви оновлюєте розділи? Інколи хочеться відкласти всі справи, викинути телефон й пропасти з мережі на тиждень. А потім згадуєш: ой, а я ж маю здивувати моє нішеве коло поціновувачів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше