Фатальне кохання

Новий розділ Мідний серпанок вночі)

Зможете прочитати вже зранку, а я пішла пити м'ятний чай та лягати спати. Увесь день погано себе почувала через застуду, але дуже задоволена, що написала цей розділ. Тому діліться потім враженнями)

Тілом пройшло тремтіння. Повільно повернувши головою, Емріс побачив біля берега високу струнку жінку з довгим рудим волоссям, що хвилями спадало їй на спину.

Серце боляче вдарило у груди. Чоловік спробував вхопити ротом повітря, але нічого не вийшло. Жінка м’яко усміхнулась, простягнувши йому обидві долоні. Легке напівпрозоре біло-блакитне вбрання облягало її фігуру, як друга шкіра.

Не було чим дихати. Емріс схопився рукою за горло, раптом розуміючи, що з ним щось не так. Його борода була набагато довшою, та майже повністю сивою.

— Йди до мене, любий. — розтуливши пухкі рожеві губи, промовила жінка. Її голос був тихим, наче туман над озером.

Чоловік хитнув головою, відганяючи ману. Але ні, вона не поспішала зникати. Опустивши руку, він схопився рукою за груди, відчуваючи, як сильно калатає серце. Воно ніби хотіло вискочити з грудей.