Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки?

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

Я стояла на порозі його кабінету, у тій самій сукні, яка облягала кожну вигнуту лінію мого тіла. Чорна, коротка, з глибоким декольте і розрізом до стегна. Волосся — ідеальні локони, губи — червона пристрасть. І так, я точно знала, який ефект це справить.

Захар підвів погляд першим. І на мить ніби забув, як дихати.

Поруч із ним сидів Єгор. І його реакція не відрізнялася — очі округлились, як у хлопчиська, що побачив свою першу порнографію. Обидва завмерли. Я не стримала усмішки, куточки губ хитро сіпнулись.

— Вечір добрий, — проспівала я легким голосом. — Ви ще працюєте?

— Я... — Єгор глянув на Захара, — мабуть, мені вже час додому.

— Мабуть, так, — буркнув Захар, навіть не дивлячись на нього. Він продовжував свердлити мене поглядом. Той погляд був волого-темним, важким, з тінню ревнощів і бажання, від якого спина вигинається дугою сама.

Коли двері зачинилися за Єгором, я пройшла до столу. Повільно. Плавно. Я відчувала, як його очі ковзають по мені — по стегнах, грудях, ключицях.

Я зробила кілька повільних кроків до столу, спокійно зупинилась перед ним, поглядом ковзаючи по його напруженому обличчю, і посміхнулась куточком губ.

— Я прийшла написати заяву.

Захар знервовано сіпнувся, в одну мить здався холоднішим.

— Яку ще заяву?

Я грайливо провела пальцем по краю столу й з усією невинною серйозністю промовила:

— Про невиконання подружнього обов'язку.

В його очах щось спалахнуло. Щось темне, дикобразне, хиже.

— Ага, от воно як, — тихо сказав він, обійшовши стіл. — То ти вирішила так зі мною?

Посилання на книгу

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне -  розіграшів проміків!

(тицяйте на картинку)