Моя Надюша сьогодні набрала 12 К прочитань. А це досить не поганий показник для трилера. Хто ще не знайомий з важкою долею молодої дівчини, ласкаво прошу відкрити книгу.

У вітальні, на шкіряному дивані, сидів той сами посольський службовець. Так само зализаний, в дорогому одязі, як і вдень їхньої першої зустрічі.

- Ну привіт, Надю. - з усмішкою привітався господар, вказуючи дівчині сісти поряд з ним.

- То ви і є той самий Еркан? - Не здвинувшись з місця запитала.

- О, то тобі про мене розповіли? - без будь-якого здивування поцікавився Еркан.

- Так, трішки. - обережно відповіла Надя, щоб не накликати біду на дівчат.

- Аж цікаво. І що ж тобі мої овечки розповіли? Ну ти присядь, не соромся.

- Дякую, мені й тут зручно, постою.

Еркан щось мовив своєму охоронцю і той силою посадив Надю біля нього.

- То що цікавого тобі мої віслючки розповідали?

- Нічого такого вартого та корисного для мене. - розтирала своє плече після важкої чоловічої руки. - То для чого ви мене викликали? - запитала Надя прямо.

- О, то ти вирішила зразу перейти до справи? Мені це навіть подобається, поки що. Бо завжди спостерігаю сльози, істерики, або лайки з погрозами.

- А що мені дасть закочена істерика зі сльозами, чи скандал?

- Повір, нічого приємного, принаймні для тебе. Може хочеш чогось випити? Чи може ти зголодніла?

- Хм. Ні, дякую. Я не голодна. Дівчата були досить гостинні.

- Страшно уявити, чим вони тебе пригостили.

- Тим, чим і ви їх пригощаєте. Боюся, щоб ваша гостинність мені в горлі не стала. То навіщо я тут? Чого ви хочете від мене?

- Моя гостинність не стане тобі в горлі, якщо будеш слухняною. І раз ти хочеш одразу дізнатися мою волю, гаразд. Я певен, дівчата тобі розповіли все що знають, чи чули. Сподіваюся, ти розумна дівчинка, повинна розуміти, що виходу в тебе звідси немає, і тут тебе ніхто не знайде. Я можу зробити з тобою все, чого тільки душа забажає.

- І чого ж ваша світла душа бажає?

- Пригальмуй, будь ласка. Приховай свої пазурі, кішечко, вони тобі не допоможуть. Я раджу тобі йти мені на зустріч, а не ворогувати. Повір, і не таких ламав.

- Ну то не тягніть кота за...хвіст! Кажіть прямо!

- Ти гарна, дуже красива. Ти можеш принести мені чималі гроші, проте в мене їх вистачає. - Еркан підсунувся до неї впритул, узяв її за підборіддя і дивлячись їй в очі промовив - Я хочу, щоб ти була моєю, і тільки моєю.

- Ніколи! - процідила вона крізь зуби.

- Як смішно. Ти й так моя, запам'ятай це, і в цьому будинку ти всього лише моя річ, одна із моєї худоби. Поки що, ти для мене гарна, граційна, елітна кобила, яку я планую осідлати й приручити. І тільки від тебе залежить, чи залишися ти моєю арабською скакункою, чи станеш робочою ослицею, яких в мене повна стайня.

Надя нічого не відповіла. Хоч їй і було лячно до всцику. Хоч розум і верещить, що треба підкоритися, та серце і все нутро пручається, стає на диби. Серцем вона воліє обрати смерть, аніж бути чиєюсь іграшкою.

- Даю тобі добу на роздуми. Або ти приймаєш мої умови добровільно, або я тебе примушу, пограюся з тобою, й кину на роздертя своїм охоронцям.

- Я подумаю.

Еркан покликав охоронця. Надю повели знову до підвалу...