Як на вашу думку чи варто писати про вовків?

В мене є давно написані історії про вовків але зараз вони схоже не мають попит. Цікава ваша думка ^.^ Чи можливо переписати їх на  18+ та виставити?

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
30.07.2025, 21:27:43

Та пишіть :) Почитаємо

Кучеренко Анна
30.07.2025, 22:07:44

Ірина Скрипник, А я вже почала, як з'ясувалось в мене є три історії їх просто треба відредагувати і скоро вони будуть на сайті) Дякую велике!

avatar
Ася Рей
30.07.2025, 19:28:50

Анно, ваше питання дуже цікаве! Щодо того, чи варто писати про вовків – чому ні? Це повністю залежить від вас і вашої творчості!
Попит на жанри, теми, образи – це річ мінлива. Те, що не має попиту зараз, може "вистрілити" завтра, або ж знайти свою нішу серед відданих читачів. Вовки – це потужний, глибокий і багатогранний символ у світовій культурі: вони асоціюються з силою, свободою, вірністю, дикістю, інстинктами, самотністю, зграєю. Ці образи дозволяють досліджувати безліч тем – від виживання і боротьби до кохання, втрати, трансформації та взаємин у соціумі.
І, чесно кажучи, я особисто дуже люблю історії про вовків! Вони завжди захоплюють своєю первісною енергією та можливістю розкрити складні характери.
Щодо ідеї переписати на 18+

Показати 2 відповіді
Кучеренко Анна
30.07.2025, 19:35:03

Ася Рей, Ох, дякую за підтримку та пораду, думаю скоро в мене зявиться ще багато цікавих історій)

Інші блоги
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Новинка!
Привіт, мої любі читачі! Здається, моя заслужена відпустка мала тривати довше, але утриматися від творчості та залишити вас без нових емоцій виявилося просто неможливо. Мої герої вимагають уваги, а руки самі тягнуться
Оце так перша зустріч!
Наші потраплянці в книзі "Потраплянка для Лиса" нарешті познайомилися! Яким же було це знайомство? Давайте подивимося! Знову повернувши погляд на стелю я все намагалася пригадати, що ж трапилося раніше: я читала,
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
«три роки тиші»: остання глава та Епілог.
«Три роки тиші»: остання глава та Епілог У суботу вийде фінальна частина мого експериментального оповідання «Три роки тиші» про Віру Коваленко. І, мабуть, саме зараз настав час трохи поговорити про цю історію. Віра
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше