Новий розділ "Я писала про лиходія..."!


AD_4nXfYUBeFsDVMSdvwvzw-lHEQ3iVe6LhGOjaE1TR6DKUXqZdeBWSXS95g9flnPML5roJyANfXTmvI5fnEBMbNsbIjJG_Zkeu-vrNxh9FEf164M9m7qCpuCv5oZGJphJKCE6m__THK8A?key=rKrQ5A-XbjogT7MoLoF8EA

 

 

Друзі, сьогодні вже середа, а це означає, що вийшов новий розділ моєї книги Я писала про лиходія, але не планувала в нього закохатись!

 

Я озираюся. Переді мною — чоловік із рудим, розтріпаним, як у героя любовного роману, волоссям, зачесаним так, ніби він пробігся коридором і побився з вітром. Усмішка зухвала, але обеззброює. Обличчя симпатичне, з іскрою веселощів у очах. Він віддалено схожий на мене, але лише через спільний колір волосся, шкіри й веснянки на щоках.

Чоловік кланяється перебільшено низько, майже до підлоги, і випрямляється з театральною грацією фехтувальника.

— Сільвер, до твоїх послуг. Повністю. Частково. Або лише для танцю, якщо надаєш перевагу обережності, — підморгує він. — Ходять чутки, що ти та сама аномалія. Чи то прокляття, чи то відьма, чи то провісниця. Тінь із тріщини чи глюк світобудови?

Я ледь посміхаюся. Забавно, але фразу «Сільвер, до твоїх послуг. Повністю. Частково. Або лише для танцю, якщо надаєш перевагу обережності» — я знаю напам’ять, бо саме я її написала. Чоловік мав звернутися так до Джінні Фелл — однієї другорядної графині з другої книги. Втім, це вже не важливо…

Хай усе це схоже на божевільний сценарій, мені, все одно, дивно приємно, коли хтось не дивиться на мене, як на гранату, а навіть дуркує.

— Просто… Роуз, — відповідаю Сільверу. — І точно не відьма.

— Шкода, — удавано зітхає він, — у нас давно не було симпатичних відьом. Тільки ці... — він нахиляється ближче, змовницьки знижуючи голос, — ...бабусі, від яких вино скисає. Та й Соул їх боїться. Він взагалі боїться всього, що не підкоряється інструкції.

Бал нарешті почався!
На Роуз чекає знайомство з іншими членами Ордена, занурення у світ палацових інтриг, та загадки, відповіді на які ще доведеться пошукати. Атмосфера стає напруженішою, а деякі погляди — небезпечнішими...

А якщо ви ще не знайомі з цією книгою — обов’язково тицяйте СЮДИ!

Це історія про Розу Соловйову — молоду авторку, яка написала фентезі-роман із трагічним фіналом. Її головний крилатий антигерой створений, щоб зруйнувати світ і загинути.
Але Роза… опинилася всередині цієї історії.
І тепер має шанс змінити фінал. Або загубитися в ньому...

(Доречі, на візуалі зображені Соул та Люмен)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Відьма Моргана
30.07.2025, 23:36:12

Класний початок бала!

avatar
Лана Рей
30.07.2025, 10:57:30

❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Весілля, валізи й трохи натхнення
Кілька днів мене тут майже не було - видавала сестру заміж )))) Тож була трошечки зайнята святом, підготовкою і всією цією весільною метушнею. А тепер вже збираю валізи, бо завтра вирушаю до океану. Сподіваюся, шум
⚜️ Я це зробила! «цикута» завершена! ⚜️
Нарешті!!! Після стількох розділів, поворотів, демонів, упирів, контрактів, зрад, смертей, таємниць і дуже непростих стосунків між сестрами я можу сказати це вголос: Фентезі-роман «ЦИКУТА» завершено! ✨✨✨ Ця історія
Марафон "Прочитай мене" - мій перший марафон
Пропоную провести маленький марафон взаємного читання для авторів-початківців і не тільки. Терміни проведення Прийом заявок: з моменту публікації блогу до 09.08 включно. Початок марафону: 10.08 Тривалість: 10 днів (до
Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️❗️❗️
Друзі, привіт❗️✨ Знову розпочинаємо марафон, який полюбився багатьом авторам та читачам. Його мета — взаємне читання, підтримка авторів та знайомство з новими книгами. Але без плутанини, без нескінченних
Остання глава. Та це ще не кінець❤️
❤️Вітаю любі читачі!❤️ Сьогодні вийшла остання глава пригодницького фентезі з гумором та шаленим коханням " Йога для драконів, або як приручити хвіст" "— Привіт, Маргарито. Я ж обіцяв, що переверну
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше