Всім привіт, Ванільки!)Хочу повідомити, що я закінчую свою першу книгу «Руйнівна помилка» за передплатою) Приєднуйтесь до читання.

«— Подивимось, яким ти будеш, коли закохаєшся в Лілію, — я завмерла й видихнула, здригаючись від хвилювання. Цього ніколи не станеться. Паша розсміявся так, що здалося — сотні голок пронизали моє тіло. Він прикрив обличчя долонею.

— Упевнено, — промовив крізь сміх. — Але в мене з почуттям смаку все гаразд. Мені ніколи не сподобається дочка ворога, та ще й така... бракована. Можеш одразу викреслити мене зі списку тих, хто буде за нею наглядати, бо мене не хвилює її інвалідність.

Я дивилася на нього й відчувала зрадницький біль, що розливався по всьому тілу. Як же я це ненавиділа. Я почала часто кліпати, молячись, аби не заплакати. Він не повинен бачити мої емоції. Мене це не зачепило. Мені байдуже, але все одно щось розривало мене зсередини.»

А естетика в моєму тгк:vanillin 

Приємного прочитання!

Кемалія Леманн