Три розділи готові!?

Вітаю, друзі! 
 

Ну що, ось потихеньку я самостійно виправила перші три глави "Полумʼя та лід" (книга перша). Мені здається, вийшло, краще, ніж було. Але, звісно, цікава й ваша думка. Завтра вийде початок оновленого четвертого розділу. Ну й так далі. 
 

Також, коли залишається трохи часу, підправляють фрагмент "Давай будем мовчати". Там не помилки, але здається мені, не дуже зручно читати текст, форматований пісоя верстки. Речення уриваються, риски де не треба, зайві відступи - коротше, якось так. 
Втім, текст у паперовій книзі виглядає чудово, там він цілком. Єдине, чого немає - віщунів та ілюстрацій. А тут у фрагмент я додам бачення своє та ШІ, як де виглядають тактова принцеса Іра, принциповий мент Алекс, брутальний Стас, татко-прокурор та зла мачуха з ескорту. Вам сподобається))))

Тож чекайте продовження та цікавих візуалізації. Замовляйте книгу в моєму профілі в інстаграм або в особистих - знижка 50% триватиме ще три дні. І дякую вам за прочитання, вподобайки та коментарі, вони гріють та надихають. 
 

З любовʼю, Єва

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
завершила конкурсне оповідання
Ніч у поїзді: зустріти письменницю На жаль, через стислі терміни мені не зовсім вдалося розкрити тему, але що ж, може й таке воно буде теплим промінчиком світла для моїх найпрекрасніших читачів ♥ В останньому абзаці
Хм..:)
— Ти вродлива, — мовив він, повільно розглядаючи її з ніг до голови. — Підійди ближче. М’який голос лагідно запрошував. Дівчина не одразу наважилася, але згодом повільно й невпевнено пройшла вперед і сіла поруч.
Які сюжети ви ненавидите?
Особисто я не люблю коли дуже велика різниця між героями (15 і більше років). Для мене це якийсь жестяк якщо чесно :( АЛЕ! Я в жодному разі не засуджую нікого! Це тільки моя думка, яка може бути геть не схожа на Вашу ♡ Також
Найкраща сцена, що я писала, якщо чесно ❤
— Дякую за турботу, але зі мною все гаразд. Піратка скосила очі на моє плече. — Я бачу. — Невеликий привіт від Примарного Пса, — я вдивлявся в глибину зелених очей, раптово усвідомивши, що обличчя незнайомки
Зима...
Давно уже не памятаю такої зими. Із сильним снігом і морозами. В нас в ночі було мінус 16. В місті у квартирі це ще те задоволення))((. Але найбільше хочеться, щоб уже перестали бомбити. Родичі із Дніпра, там взагалі ....жах((((
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше