Його рука обійняла мене за талію, ми були дуже близько, практично інтимно близько. Тепер цей аромат моря відчувався особливо гостро. Серце забилось частіше. 

— Вибачте, — я відчула, що мої щоки палають від сорому. 

— Тобі вже є хоча б вісімнадцять? — запитав він хриплуватим, тихішим голосом і я мимоволі сковтнула слину. 

—  Мені двадцять років, — швидко сказала я.

— Найкращий вік, — він не дуже охоче відсторонився від мене. — Ходімо, Дамір вже чекає…

Ми пройшли до ресторану. Не так я уявляла ділові зустрічі. Нас одразу зустріла якась офіціантка і почала запобігати перед моїм шефом, ніби він тут постійний клієнт. 

— Проходьте, ваш улюблений столик вже на вас чекає, як і ваш співбесідник, — воркотіла вона.

Мій шеф кивнув. Ми пройшли далі, до якихось кабінок, і нас підвели до найдальшої з них. Коли зазирнули, я побачила чоловіка в традиційному світлому  арабському одязі. 

— Вале, нарешті, я вже зачекався! — цей чоловік потис руку шефу і обійняв його. Він говорив англійською, але з невеликим акцентом. — О, а що це за західна красуня сьогодні з тобою? — він окинув мене оцінюючим поглядом. — Подаруй її мені, заберу з собою в Емірати! 

— Пробач, брате, але Аліна — моя, — шеф раптом обійняв мене за талію і подався вперед, ніби збирається поцілувати, а насправді прошепотів. — Підіграй…

Запрошую до нової книги "Наречена для Безчесного"!

Він - її бос. Суворий і вимогливий до всіх, але ніжний та турботливий з нею. Що це - невже справжнє кохання? Та до хепі-енду ой як далеко!

Продовження - щодня о 18.00! Додавайте книгу в бібліотеку і підписуйтесь на авторку, щоб не пропустити найцікавішого!