Додано
28.07.25 21:08:26
Чи бувало у вас таке, що книги не залітають?
Сьогодні мене не покидає думка а що якщомої книги якісь неправильні чи не цікаві, що їх не читають чи не коментують. Чи бувало у вас таке відчуття? Як із ним боротись?
Ірина Заблоцька
144
відслідковують
Інші блоги
Дівчата, марафон безкоштовних* життєвих, емоційних та сімейних історі продовжується! Не прогавте) «Невірний. Я буду щаслива знову» Діана: Після зради чоловіка я захотіла розлучитися. А він заради помсти вирішив
Сьогодні відбувся початок публікації моєї нової книги. Це перша моя книга в жанрі дарк роман. Чому саме дарк? Мої постійні читачі напевно помітили, що в своїх книгах я приділяю багато уваги почуттям героїв, їх мотивації,
За ці кілька місяців проведення різножанрового марафону взаємного читання особисто для мене "Book-Connect" став уже якоюсь ламповою читацькою традицією Букнет, яка об'єднує талановитих авторів різних жанрів, створює
Бачу, що ця тема знову стала актуальна (мені здається, чи вона завжди загострюється навесні?), тож тьотя все-таки зібралася на написання другої частини посібника. Отже, Як користуватись Букнетом-2 (посібник для автора-початківця, продовження) ✅
Ця рецензія написана крізь призму мого особистого сприйняття. Її мета — надати автору сторонню думку про твір. Книга «Тернові пута або Приручити ангела» Чарівної Мрії — це не просто фентезійна історія
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПостійно))) Коли пишеш фентезі, най воно й любовне, треба розуміти, що це 100% не головна сторінка Букнету. І навіть ведення соц мереж не помагають, або я щось не те роблю. А ще для мене відкриття, що рекомендації від авторів, виявляється, треба просити, коли я ж це роблю від щирого серця...
Як боротися? Банальне скажу: якщо ви не любите те, що ви робите, ніхто не полюбить...))
Ханна Трунова, У мене мабуть ще більше нечитабельне ніж фантастика - психологічна проза. є і секс, і кохання... але ж блін хто хоче щоб тебе катком проїхали поки ти сидиш в чужій голові.
Яка би не була чудова книга, але більша частка успіху залежить від правильного просування. Треба враховувати алгоритми Букнету, а ще бажано вести купу соцмереж) Це для мене теж стало неприємним відкриттям.
Анна Лір, так...тут важко щось просувати...на wattpad перегляди швидше приходять. хоча одна книга різними мовами. а тут мені здається я лише в колі авторів. які наврядчи мене читали а лайк поставили бо просто хотіли підтримати. От сиджу і не розумію чи гарно написано.
Я з цим борюсь за допомогою аналізу) Я помітила, що коментують на Букнеті нечасто і трохи починають це робити, коли книга вже має кілька десятків тисяч прочитань. І так, у більшості, тому все ок) Не залітають книги, тому що вони апріорі самі по собі тут рідко залітають. Є винятки, але це, напевно, радше збіги різних факторів. Всім іншим потрібно просувати себе. Якщо немає просування, то й мала ймовірність, що книга матиме багато переглядів. Тому я й не сумніваюсь у своїй книзі) Просто треба трохи часу і зусиль. Ну, а якщо все одно не залетить, значить, десь не допрацювала або не до кінця зрозуміла роботу алгоритмів)
Тата Карел, Дякую❤️
Досить знайоме відчуття, та я завжди пишу для себе, отримаю від цього задоволення, але дійсно засмучує, коли деякі твої історії не заходять читачам.
Якщо бути чесними, то просуваються книги або певним жанром, або завдяки рекламі, або за допомогою самостійної популяризації, четвертого не дано)))
Така думка певно у кожного буває. Ніяк з нею не борюсь )) Просто прийняла цю думку, дозволила їй бути, і пішла писати далі.
Спочатку страшно, що ніхто не читає, а по мірі того як публікується книга, виявляється, що всі мої страхи виявилися марними. Книги поки що дуже добре сприймає читацька аудиторія Букнет, хоча пишу у непопулярних жанрах - історія та психологія. А на цю платформу взагалі прийшла з доволі складною історичною працею, яка виявилась найвдалішою.
Так, буває. І я сама не можу такі моменти пояснити. Книга - цікава. Рекламуєш її в усіх соц. мережах, пишеш пости, створюєш відео і ... нічого. Як було мало читачів так і лишилося. Можливо я щось не так роблю? Не знаю)
У мене під час викладки книги завжди буває період відчаю, коли: не читають, не коментують, а там найцікавіші розділи!
Тож ви не одна така.
Що ви робите, щоб ваші книги залітали ?
Як рекламуйте?
На Букнет багато читачів і їх увагу потрібно привертати. Якщо ви будете стояти у куточку (навіть з геніальними та цікавезними творчими), вас ніхто не помітить.
Ірина Заблоцька, можна просувати в будь-яких соцмережах. Якщо ви вже завели собі книжну сторінку, можна залишити посилання на неї в профілі, так багато авторів робить
Так, бувало. Іноді мені здається, що це як з моїм колишнім босом – начебто й важливий, але зовсім не "заходить" і не викликає ніякого інтересу!
Як я помітила, основна кількість читачів приходить під закінчену книгу. Ну а ті, що у процесі... треба мати багато читачів (саме читачів, в не підписників), щоб активність була від початку викладання.
Сергій Брандт, Не знаю)))
Рим постав не відразу. Трохи реклами, ну тут фейсбук вам в поміч) і все позалітає помалу.)
А ще бувають щасливі книги і не дуже... Одну зі своїх перших книг я виклала без редагування і з купою помилок, бо тоді тільки починала на букнеті. Я ще не розуміла, що потрібно рекламувати і самій її просувати. І вона зайшла сама по собі, хай не багато, але до 10 тис переглядів вона зібрала. А була така, що я її по всіх соц мережах рекламувала і не було результату. На неї ніхто не перходив з тієї реклами. Якась нещаслива книга. Ось навіть і таке буває. Скільки не рекламуй, а користі немає.
Олена Лук, У кожного автора буває щось схоже можливо таке саме. Але це досвід і круто що ти розумієш що не тільки ти один такий взаємна підтримка і взаємна повага авторів між собою це дуже цінно...
У мене наче камінь з душі впав. Бо я три дні поспіль накручувала себе, що я якась не така.
То руки не з того місця,
то в голові вітер гуляє,
то взагалі — навіщо я цим займаюсь?
Самооцінка не просто впала під плінтус — вона десь там, у шахті, на глибині.
Найважче було читати роботи інших авторів.
Бо я ж встигла накрутити себе.
І тепер порівнюю. І знецінюю себе. І думаю, що все — кінець.
Жах.
Але сьогодні...
Сьогодні стало трошки легше.
Бо я зрозуміла: не одна така.
Jane Doe, І мені також приємно розуміти що не тільки я одна така що буває не задвтає чи я щось неправильно роблю так я новачок так я публікуюсь буквально кілька місяців але все попереду...
Та постійно так))) А хіба має бути інакше?))
Romul Sheridan, дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати