Коли була лише ідея цієї книги — все здавалося простим. Написати? Та без проблем! Я горіла темою, будувала світ, сюжет сам ішов мені назустріч.
Писати "Тіло 369" — одне з найцікавіших занурень у вигадану реальність, які в мене були. Я пішла в азарт, як у гру без зупинок.
Але.
Азарт — це теж пастка. Бо коли тебе затягує, сторінки сиплються, діалоги палають, а сцени пишуться самі — раптом розумієш:
"Я щойно написала ВЕЛЕТЕНСЬКУ главу. А там… відбувається… багато дечого."
І от я сиджу, дивлюсь на текст, і в голові крутиться:
"А це не занадто?"
Занадто гостро? Занадто нетипово? Занадто сміливо?
(Бо події — нестандартні. Формат — гнучкий. І героїня, скажімо так, не жертва в рожевому.)
Хочу спитати вас:
У вас бувало таке? Що пишеш, гориш, усе "йде", а потім… накриває це відчуття:
"Ого. А може, я перегнула?"
Чи просто — "А раптом це буде занадто для когось?"
Діліться. Бо, здається, цей внутрішній діалог — ще цікавіший за сцену з аукціоном
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНі, це не занадто... Не думайте так, бо тоді у Вас буде тінь, а не книга. Деякі сучасні автори, які не сидять на Букнет, а вже видають свої книжки не соромляться називати речі своїми іменами. Секс значить секс: в усіх деталях і брудних подробицях. І так далі і тому подібне. І їх же , напевно, же хтось читає, раз вони друкуються)))
Вікторія Калиновська, дуже вам дякую))
В нас можуть виникати багато сумнівів. Бо ми люди й сумніватися нам властиво))) Аби лише не забагато сумнівів))
Ніка Цвітан, ви праві))
Не занадто) Для тих, у кого в плані стандартного сюжету нема... Це нормально)
Іва Дюваль, це точно))
Сонце, ніколи не сумнівайся в собі... Чесно, як для мене... ЦЕ СУПЕР КНИГА... БАЧУ В ТОПАХ... І це круто, коли ти пишеш з азартом, бо виходе, що книга сама просе, щоб так і було... Я прочитала всі розділи, і це не передати словами, як захоплює та легко читається)) І можу впевнено заявити... Це не занадто, хочу ще гострого, нетипового і сміливого... Як ти говориш))) Ти не перегнула... І далі можна було б навпаки дати більше жару... Ти молодець, і дуже класно пишеш... Вибач, що перейшла на ти, без дозволу, чесно вирвалося від душі... Я хотіла прокоментувати книгу, але натрапила на блог... Ну і тепер, ось мій вибух емоцій заразом і за книгу, і надіюсь, що підтримала твій дух... А тепер вперед, і тільки вперед з піснею)))
Жанет Девлін, звісно, можна на ти))
дуже дякую))
Ох як часто буває)))Мені навіть казали, то занадто))) Але завжди знайдеться той хто скаже вау! Це ж геніально! Тому вперед і тільки вперед)))))
Elaren Vash, Дуже дякую))
?????✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати