Првіт, друзі!

Нагадую про книгу, яка зараз набирає популярності. Якщо ви ще не приєдналися до читання — запрошую зробити це!

Уривочок:

"Закоханий за власним бажанням"

Моя сестра вже знає, що Даня — мій бос. І, наскільки я розумію, вона вирішила випробувати його. Леся явно хоче з'ясувати, чи здатен він протистояти їй. Якби вона знала, як цей чоловік добивався моєї уваги, не боячись бути відкинутим, вона б не намагалася виставити себе дурепою.

— Я залишуся з Поліною. Ні ти, ні хто-небудь інший не буде мені вказувати, що робити, — спокійно, але твердо відповідає Даня, піднімаючи одну зі своїх ідеально вигнутих брів.

— Мені подобається твоя відповідь, — зауважує Леся, усміхаючись із викликом. Потім переводить погляд на мене й додає:

— Постарайся не кричати. Я не хочу чути, як ти вигукуєш його ім’я.

— Лесю! — скрикнула я, почервонівши від збентеження. Вона сміючись іде у спальню, залишаючи нас із Данею наодинці.

— Твоя сестра має рацію, — каже він, коли двері спальні за Лесею зачиняються. — Нам треба бути обережними, якщо не хочемо, щоб увесь будинок дізнався, що ти належиш мені.
Я відчуваю, як мої щоки заливає жар.
Даня хапає ніжки стільця й тягне його ближче до себе, змушуючи мене опинитися в небезпечній близькості — всього за кілька сантиметрів від нього. Його погляд ненадовго затримується на моїх губах, і я знервовано ковтаю.

— Немає нічого, що зробило б мене щасливішим, ніж заволодіти твоїм тілом, твоєю душею і підкорити твоє серце, Поліно, — його голос звучить так тихо й ніжно, що я ледь стримую тремтіння. — Але я хочу бути впевненим, що завтра ти не шкодуватимеш. Що, прокинувшись, я побачу тебе поруч. Я не можу вас втратити.