Хранитель зачарованого лісу!
Тихої ночі!
Запрошую до нового розділу роману, "Хранитель зачарованого лісу".

Уривок
В мене паніка. Хочеться послати все під три чорти та поїхати додому. І навіщо я тільки сюди приїхала?
Чоловік зник у сивій млі, наче й не було, а мене охопила паніка. Я не хочу, аби зі мною сталося непоправне, тому у відчаї кричу:
— Ей, як там тебе..? Зачекай!
Але у відповідь лише тиша та розмірені важкі кроки, що віддаляються.
Кілька секунд прислухаюся до тиші, важко дихаючи, а тоді кидаюся за чоловіком, не зважаючи на те, що одна нога повністю мокра. Ледь встигаю зупинитися, коли бачу широку спину незнайомця. Він оглядається і пильно дивиться на мене.
Від цього погляду мені стає холодно.
— Добре подумала? — суворо питає він.
Розгублено кліпаю, бо не зовсім розумію це перепитування.
— А чому ти питаєш? Ти ж сказав, що я отримаю життя, якщо піду за тобою..?
Приємного читання!
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати