Тихої ночі!

Запрошую до нового розділу роману, "Хранитель зачарованого лісу".

Уривок

В мене паніка. Хочеться послати все під три чорти та поїхати додому. І навіщо я тільки сюди приїхала? 

Чоловік зник у сивій млі, наче й не було, а мене охопила паніка. Я не хочу, аби зі мною сталося непоправне, тому у відчаї кричу: 

— Ей, як там тебе..? Зачекай! 

Але у відповідь лише тиша та розмірені важкі кроки, що віддаляються. 

Кілька секунд прислухаюся до тиші, важко дихаючи, а тоді кидаюся за чоловіком, не зважаючи на те, що одна нога повністю мокра. Ледь встигаю зупинитися, коли бачу широку спину незнайомця. Він оглядається і пильно дивиться на мене. 

Від цього погляду мені стає холодно. 

— Добре подумала? — суворо питає він. 

Розгублено кліпаю, бо не зовсім розумію це перепитування. 

— А чому ти питаєш? Ти ж сказав, що я отримаю життя, якщо піду за тобою..?

Книга тут...

Приємного читання!