Найприємніші коментарі для авторів

1. Чекаю проду

Просто і лаконічно, проте саме це дає автору знати, що його робота бажана. Ні лайки, ні перегляди, ні додавання до бібліотеки не дають того, що подарує думка живого читача. Додати можна і пролайкати а потім забути, 100 переглядів першого розділу і жодного на наступних, а от "чекаю проду" точно скаже автору: може, у вас ще немає думки про сюжет, але вже цікаво, що буде далі.

2.Мені подобається ваш авторський стиль

Взагалі, мені як автору дуже важко зрозуміти, чи він у мене є, і коли подруга сказала таке, я була шокована. Та все ж, думаю, я не одна така. Якщо оце слово стиль ще розкрити... Наприклад, у Олеся авторський стиль це дуже гарні описи, їх у творах значно більше, ніж динаміки, проте вони начеб то доповнюють її і сцени дуже динамічні, не дивлячись на те, що там саме опису 60%.

3. Мене зачепила така-то подія, такий-то вчинок

І це найкраще, що ви можете зробити. Розповізти автору про емоції, отримані від книги, особливо від кульмінації чи фіналу. Показати, що не дарма він або вона так парилися над сценами, що вам вони запам'яталися, і що ви справді дочитали до того моменту, а не попросили ШІ накатати відгук за описом книги.

4. Відсилки до інших авторів

Тут сумнівно, та часом справляє враження. Наприклад, один з творів, які я зараз читаю, схожий за атмосферою на Рея Бредбері (Ніч Мертвих. Осінні примари на Канун Усіх Святих). Не те щоб автор навмисно прагнув це повторити, але співпало, і йому це сподобалося, таке порівняння. Якщо порівнювати з класиками, то це майже завжди приємно. А от якщо з іншими авторами платформи тут вже 50 на 50. 

А от чого точно НЕ ВАРТО писати у відгуках:

1. Мені норм, сподобалося, клас.

Короткі відгуки в одне слово. Якщо вже сподобалося, то спробуйте одне речення написати хоча б Мені сподобалися герої та нестандартна ситуація, мені сподобалося, як обіграли академку, ну хоч щось. Одне слово це як оте "зрозуміло" у смс, наче людина просто швидко напечатала і пішла, виконавши свій обов'язок.

2.Це не вписується у канони

Деякі генії люблять таке писати під АВТОРСЬКИМИ роботами, не фанфіками. От у твоєму світі ельфи живуть 500 років, або взагалі як люди, але у Толкіна вони мало що не безсмертні, у всяких Варкрафтах теж, тому твої ельфи неправильні. Ректор академії дракон не може стати батьком дівчинки, першим завжди народжується хлопчик у тих 100500 академках, які я читала. Одне діло, коли автор порушує власні правила, а інше, коли вони від початку вам не подобаються - ну то підіть перечитайте свого Толкіна, нова книга - новий світ, вона не має бути "як у батька жанру".

3. Краще б продовжили оту свою серію, ця нова мені не заходить

Нема нічого поганого в тому, щоб ввічливо сказати, що і чому вам не подобається. Наприклад, я чесно пишу: "не мій жанр", але при цьому не засираю те, що у книзі добре. Та коли читач починає вказувати тобі, що писати, це вже крайноші. Так, у деяких авторів є серії книг, але для того, щоб якісно продовжити таку потрібне БАЖАННЯ, воно може вирости з прохання читача, та ніяк не з вимог.

Наостанок хочу розповісти про два найприємніші відгуки для мене:

1. Коли я писала фанфік Пекельне полум'я про Аларіка - інквізитора з героїв меча та магії. Один читач написав, що історія змусила його закохатися у героя, ну, не у плані романтики, а в плані подобається персонаж чи ні. У грі він був погано прописаним, епізодичним таким лиходієм, у моєму ж творі став повноцінним з мотивацією, помилками і розплатою. Це було приємно, бо я не просто передала героя, я зробила його кращим, ніж в оригіналі.

2.Одна читачка написала два вірші замість відгуків до першої книги серії Паладія, настільки вона хвилювалася за головну героїню та її пригоди. Це ж треба було ще так запаритися, хоча, звісно, то був вірш не рівня професійного поета, але рима була, і згадувалися події книги, тобто вона її прочитала, а не для галочки відписалася.

А які відгуки для вас стали приємними, які - навпаки? Чи бувало таке, що ви дописували книгу через гарний відгук, або бралися за проду, якої не планували? наскільки сильно слова читачів впливають на автора?