В рамках марафону Тетяни Гищак https://booknet.ua/out?url=https://booknet.ua/blogs/post/363457

"Все не так як здається на перший погляд" - так стверджує сам автор, але все є таким як є)

Почнемо попорядку. 

Після прочитання книги у мене з'явилася діра на душі. І це не в поганому значенні. Історія змогла мене зачепити. Але зізнаюся, що наступні частини читати не збираюся. Для мене ця історія закінчилася саме так з відкриттям головної герої не тільки тієї хвіртки, а й її серця й душі. 

"Відпустити й жити" - це твір про звичайних людей, які намагаються жити в цьому дурному світі. Оповідання написане від двох перспектив Олі та Богдана. Хочу зазначити, що не люблю подібного, але тут автор зміг згладити гострі кути і я майже не помічала цих стрибків. 

Щодо головних персонажів... Ти їх відчуваєш. Вони справжні. Зі своїми секретами, болем і індивідуальністю. Інші ж перснажі не розкриті і виступають супроводом для історії. Але це не біда. Історія не про них. 

Помилки... Раджу автору перечитати власний текст і зараз поясню чому. Я помітила, що для деяких пояснень використовується третя особа написана курсивом. Такого рішення не схвалюю, але якщо це авторський стиль, то нехай буде. Справа в іншому. Інколи в тексті проскакує третя особа. Кілька речень, а потім знову повертаємося до першої. Це для мене дуже негативний сигнал. Ну не знаю, чомусь автоматично упереджено ставлюся до твору.  Проте сама ідея мені сподобалася і перекрила ці помилки. 

Взагалі текст читається легко. Кілька годин для мене пролетіли в момент. 

На кінець хочу додати. Там у тексті Богдан у думках зазначав, що його колишня розумна жінка. Ну я б так не сказала))

Щодо іншого раджу ознайомитися з твором і скласти власні враження. Думаю, що автор зможе вас зацікавити)) https://booknet.ua/book/vdpustiti-i-zhiti-b435874