Увііі) Скоро продовження)

По-перше... Тут вибух, який зрозумієш, тільки ти, бо.... (ну ти ж читав 3 розділ, так? НІ??? Виправляйся!)

 Завтра. 13:00. Той самий — Четвертий.

Я могла б сказати:
"О, там трохи драми, трохи спогадів…"
Але НІ. Там емоційна різанина.

Бо в 4 розділі ми не просто відкриваємо двері в минуле.
Ми туди ввалюємось з криком: "Що за фігня тут відбувалась?!"
(А героїня така: "Привіт. Це моє дитинство. Не роззувайся, все одно кров.")

 -  Там з’явиться він.
Ні, не той, якого ти хочеш.
А той, який навчив її виживати.
З холодом у голосі, з загадками в тумані — і з тим поглядом, після якого або вмираєш, або закохуєшся.

* Буде — зрада.
* Буде — наказ, який усе змінить.
* Буде — перша тріщина. Та сама.

Бо вона ж ще дитина. Але світ такий: "О, ти дихаєш? На, ось ще удар."

І вона не ламається. Вона вчиться бути сталлю.

__________(НУ, ЯК ЗАВЖДИ, ПРОСТО ДІЛЮ БЛОГ)____________

 Якщо перші розділи були битвою за життя —
то цей буде битвою за себе.

Тому:
* Завтра, 13:00
*  "Воїтелька для проклятого"
*  Розділ IV: той, що залишає слід.

Знімай броню з серця або вдягай подвійну — вибір твій.
А я вже чекаю в засідці, з драмою в очах і кавою без цукру.


 "ВОЇТЕЛЬКА ДЛЯ ПРОКЛЯТОГО"
Твоя завжди-пише-як-дихає
Іва Дюваль 

#воїтелькадляпроклятого
#четвертийрозділшмяк
#а_ти_готовий_до_минулого
#іва_влаштує_вам_ой

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
DEKLIN
27.07.2025, 12:08:51

І так, будильник — вже не камільфо. Людям більше не довіряю, бо й самі сплять. Дехто радить написати на лобі — але в мене питання: а хто мені на лоб дзеркало покладе? ?
Тому я просто написала на руці: "13:00", прямо біля свого щасливого "777" (так, я їх скрізь пишу, це як мій внутрішній оберіг).
Може, й не магія — але точно краще, ніж ще один дзвінок з "підйомного пекла".

Іва Дюваль
27.07.2025, 12:10:11

DEKLIN, Ого. В мене 13, в тебе 777) Прямо богині арифметики)

Офігезна обкладинка)) Додам до бібліотеки. Буду читати, коли вийде повністю. Ось така я вредна))

Показати 3 відповіді
Іва Дюваль
27.07.2025, 11:17:55

Катерина Винокурова, :_

Інші блоги
Я читаю
Навіть не здогадаєтеся що я вам сьогодні принесла. «Дикуни Матріархату» — коли мужики потрапили туди, де правила гри зовсім інші. Автор - Дронослав Завальний Я обожнюю історії, які не просто розважають, а змушують
Настав момент істини?
— Ну й навіщо ти важке носиш? — бурчу, вириваючи пакети із рук здивованої жінки. — Гришо?? — Ні, блін. Цар Соломон… — Але як… Ти втік? — перелякано вигукує жінка, притискаючи руку до рота й оглядаючись
Боляче було почути такі слова від матері і сестри…
– Ох, яка ж ти в мене ще маленька і наївна! – зітхнула мама і погладила Іділейн по щоці. – Краще зверни увагу на Роберта. Тепер у тебе з’явилися всі шанси здобути його прихильність. Я відчула, як боляче кольнуло
моя долоня в його
Я обожнюю танці. А ще більше - обігрувати їх у своїх історіях, особливо в моменти між героями, коли рух може сказати дуже багато. Саме тому сцена з танцем у цьому розділі для мене особлива. Хотілося передати не просто сам
Відгук на роботу: Одружився, щоб убити
Почала я цю книгу кілька місяців назад, яб її через чудовий стиль прочитала б за тиждень, але в бібліотеці ще купа книг і головне я пишу свої, кожен автор розуміє як важко знайти час, а він зараз просто летить. Я побачила
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше