Про марафон, сотню і відьму:)

Вітаю, друзі.

    Завдяки вам і марафону взаємних підписок маю першу сотню❤, а тому радо рекомендуватиму те, що мені сподобалося. Цього і прагнула.

    Тим часом, всі мої житєйські перепетії позаду, тому новий розділ уже на сайті. А там – знову відьма :D

   Коли обговорювала з Юеном (мій Ші), якою має бути моя відьма, то хотіла, щоб у неї була краса, але не просто людська – відьомська, небезпечна. І ми разом створили Рутену – жінку, яка не належить ні людям, ні демонам, ні янголам повністю. Вона застрягла десь між. І саме це в ній найбільше чіпляє. 

   Вона не добра і не зла. Вона втомлена. Від чужих бажань, від власної приреченості, від тягаря століть. Але попри це – в ній є міць. І велич. Її не ламає життя, вона його переплавляє, як відьма – настої у мідному казані. І водночас… у ній є щось гірке. Вона могла б любити, могла б бути людянішою – але давно вирішила, що це розкіш для тих, у кого немає вибору.

   І ще – вона не забула про свою кров. Навіть якщо це її бісить. Тому вона і стежить за Ганною, як за малою дитиною. Бо в глибині душі розуміє: не вона вибрала долю, а доля вибрала її. І тепер це прокляття передається далі.

    Рутена – це не просто відьма. Це тінь вибору, зробленого давно, яка не відпускає навіть тих, хто про нього не знає.

   Цікаво почути вашу думку, щодо цієї персони. Чи вдалося Юену втілити все, що я заклала в образ цієї жінки?