Хочу розлучення!

Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки?

Хочу розлучення❤️?

AD_4nXchmiAIL1Iikx5OMvMTQu5u8qSh1Gv1m1NIigVL7MNet0rkd85CsKYWKvDFCcTRiQCXWW_SeQtcWzRkd-YD6waEpQ6DxH6uwzGp9k0bNVHqSnTAjgORKcUpiR_YgRquQ6DBsJCFtA?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu

 

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

 

— Ти ж сам сказав — графік нормальний буде. О шостій — вдома, як люди. Може, хоч це врятує твій шлюб?

Я затягнувся, випустив дим і сплюнув убік. Здається Єгор забагато знає.

— Їй п’ять разів вже мало бути достатньо. П’ять заяв про розлучення. І всі відозвані. То хто ще кого рятує? Я задовбався слухати, що я відсутній, холодний, віддалений. Що я той, з ким вона хоче прокидатися. І, блядь, я її чоловік! Я її не відпущу.

Єгор уважно подивився на мене.

— Може, ти себе рятуєш тим, що постійно на роботі?

— Може. А може, просто не знаю, як бути вдома. Як зняти броню, коли навколо світ — лайно. Але вона — мій дім. І я цього не забув. Просто не знаю, як там жити… без зброї.

Єгор хмикнув, затягнувся.

— Може, нове звання дасть тобі шанс навчитись. Бути не тільки мужиком з пістолетом, а ще й тим, кого жінка чекає, а не боїться втратити.

Посміхнувся криво:

— Я не можу взяти на себе відповідальність за відділ. Не хочу. Це не моє. Я не зміню себе, щоб влізти в чужий кабінет. Не в цьому моя сила. Я залишусь собою. Навіть якщо все піде до дідька.

— Значить, відмовишся?

— Відмовлюсь. Чітко й офіційно. Хай шукають іншого. А я повернусь туди, де знаю кожен кут, кожну подряпину, кожен ризик. Я потрібен там. А вдома… сам розберуся.



 

Посилання на книгу

AD_4nXcIoyWLrd5YINzDn8TLBLRcny2-RZiG-RFuwq2GUCgEOQ80Nc2clCWSIgb5mGjgWucnlcBEr5aI8LMO9iWYD_tN9o1lKNh7S3cHQPWR38VZMFQNKHG7im1aAfV4RC0cSuvEw-fj2A?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

 

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу

 

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне -  розіграшів проміків!

(тицяйте на картинку)

AD_4nXdR27VjvItYlNxOGwOPxRw0sYlk7jWFVy5Hlm-kTjqo848ZSYhCzfcRNs56q6xaiaIJazbV_vSrPOvRMEZJDdL9uKpEh_oCU37rr1l7XV-MzPQBbWF5p49j9YAJqJy5LJ165k_K7A?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu




 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рік на Букнеті ☺️
✨Вітаю, улюблене творче товариство! ❤️✨ Сьогодні рівно рік, як я став автором на Букнеті. Знаєте… я довго думав, чи писати цей блог. Насправді вагався ще з 18 травня — дня, коли вперше рік тому натиснув
Гей, Google! А ви колись гуглили власні книги? ♥
— Гей, Google! А чи варто читати книгу «Luxuria. Останній гріх»? — запитала я його, щоб розважитися :D Google: «Читати книгу «Luxuria. Останній гріх» варто, якщо ви шукаєте нестандартне українське темне фентезі з
Повна панамка або хроніки цифрового кострища ☺️
Як ШІ ледь не спалив мою карму... Написав в соцмережі з незрозумілою закарлючкою на логотипі простий письменницький запит: «Народ, а як ви ставитеся до ШІ-обкладинок для книг? Напишіть, будь ласка, чесно: книгу з
❤️залиш коментар — знайди нових читачів і друзів❤️
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Наскільки «регулярно»?
Автори, хочу поцікавитися особисто у вас: як регулярно ви оновлюєте розділи? Інколи хочеться відкласти всі справи, викинути телефон й пропасти з мережі на тиждень. А потім згадуєш: ой, а я ж маю здивувати моє нішеве коло поціновувачів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше