Для мене щастя — це саме про цей внутрішній вибір: відпустити те, що не в моїй владі, і цінувати те, що є зараз. Це ніби як тренування для душі — постійно нагадувати собі, що я сама відповідаю за свій настрій і емоції.
Єво, люба моя, яка філософія! Я в захваті!
Ви так красиво все розклали: «внутрішній вибір», «тренування для душі»...
Знаєте, що таке щастя для дівчинки, яка везе піцу в пентхаус на роздовбаному скутері, поки в місті зникає світло?
Щастя — це не «внутрішній вибір».
Щастя — це коли тобі за цю піцу заплатили, а не мовчки закрили двері перед носом.
Це — удача.
А от уже потім, сидячи на сходах в обшарпаному під'їзді, ти робиш свій «внутрішній вибір»: проклясти весь світ чи істерично заржати з цього абсурду.
Ваша теорія, серденько, працює тільки в тиші й теплі. А коли навколо відбувається повний «здець», щастя — це просто коли черговий «здець» пролетів повз тебе, а не влучив прямо в лоб. І це, на жаль чи на щастя, завжди лотерея.
Тож ви тренуйте душу, це корисно.
А я поки що потреную ноги. Бо від щастя іноді доводиться дуже швидко тікати.
Христина Холод, Приклад із ракетою вдалий, адже це справді не залежить від нас. А ось приклад із дівчиною ні. Якщо на роботі вона нічого не контролює, завжди можна змінити її на ту, де матиме більше впливу,не бачу в цьому проблем.
У нас різні бачення, і я не люблю доводити чи переконувати людей — це трата часу.
Дякую за вашу відповідь і бажаю успіху в написанні книг та вдячних читачів)
Ох, я зараз пишу розділ про створення іншого світу і роздумую над тим хто пише наші долі і чому вони саме такі? Тому це запитання для мене залишається відкритим, можливо хтось із інших авторів, щось підкаже)❤️
Дуже власна думка.
Нещодавно я подрузі нагадала про одну дуже приємну подію, але вона сказала, що відчувала себе щасливою лише трохи, потім ті гроші (щомісячна стипендія), уже не приносила задоволення. Тобто ми часто знецінюємо і нівелюємо щасливі моменти.
Гляньте книгу Віктора Франкла "Сказати життю ТАК!", людина таке пережила... Зберігаючи себе у собі. Це те сприйняття щастя, до якого варто всім тягнутися
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті. За традицією: статичні колажі подаю нижче, анімовані уже у моїх reels Вів реготнула. – Ти така дивачка! – Я і справді дивачка, – всміхнулась Синтія. – І
Пару тижнів тому діти звернулися до мене із проханням: «Напиши якусь казку для онуків, бо старого доброго "Телесика" вже зачитали до дірок!» Довго вагався, збирався з думками. Та все ж таки сів за роботу. Натхнення
Вітаю! Вечір набирає обертів. ✨✨✨ — Куди це ти зібралася, солодка? — його хрипкий голос прозвучав над самісіньким моїм вухом, а гарячий подих лоскоче шкіру шиї. — Напівшляху розвертатися не за правилами, Еммо.
Коли персонаж перестає слухатися автора Є персонажі, яких створюєш за планом. Продумуєш характер, поведінку, реакції. Знаєш, навіщо він потрібен сюжету і яку роль має виконати. А потім починаєш писати… і десь
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІ я з вами погоджуюся. Наше щастя і смуток тільки в наших головах. Можна радіти дрібницям по дитячому...
Ева Вітер, Дякую ☺️❤️
Я думаю, що це збіг першого з другим))
Ева Вітер, ❤️✨✨
Єво, люба моя, яка філософія! Я в захваті!
Ви так красиво все розклали: «внутрішній вибір», «тренування для душі»...
Знаєте, що таке щастя для дівчинки, яка везе піцу в пентхаус на роздовбаному скутері, поки в місті зникає світло?
Щастя — це не «внутрішній вибір».
Щастя — це коли тобі за цю піцу заплатили, а не мовчки закрили двері перед носом.
Це — удача.
А от уже потім, сидячи на сходах в обшарпаному під'їзді, ти робиш свій «внутрішній вибір»: проклясти весь світ чи істерично заржати з цього абсурду.
Ваша теорія, серденько, працює тільки в тиші й теплі. А коли навколо відбувається повний «здець», щастя — це просто коли черговий «здець» пролетів повз тебе, а не влучив прямо в лоб. І це, на жаль чи на щастя, завжди лотерея.
Тож ви тренуйте душу, це корисно.
А я поки що потреную ноги. Бо від щастя іноді доводиться дуже швидко тікати.
Христина Холод, Приклад із ракетою вдалий, адже це справді не залежить від нас. А ось приклад із дівчиною ні. Якщо на роботі вона нічого не контролює, завжди можна змінити її на ту, де матиме більше впливу,не бачу в цьому проблем.
У нас різні бачення, і я не люблю доводити чи переконувати людей — це трата часу.
Дякую за вашу відповідь і бажаю успіху в написанні книг та вдячних читачів)
Ох, я зараз пишу розділ про створення іншого світу і роздумую над тим хто пише наші долі і чому вони саме такі? Тому це запитання для мене залишається відкритим, можливо хтось із інших авторів, щось підкаже)❤️
Ева Вітер, Можливо...
Дуже власна думка.
Нещодавно я подрузі нагадала про одну дуже приємну подію, але вона сказала, що відчувала себе щасливою лише трохи, потім ті гроші (щомісячна стипендія), уже не приносила задоволення. Тобто ми часто знецінюємо і нівелюємо щасливі моменти.
Ева Вітер, Це точно ✨
Гляньте книгу Віктора Франкла "Сказати життю ТАК!", людина таке пережила... Зберігаючи себе у собі. Це те сприйняття щастя, до якого варто всім тягнутися
Юрій Гадзінський, Дякую за підказку. Йду гуглити
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати