Вітаю, сонечки!

Роман "Під владою Хижого" — оновлено!

Запрошую до прочитання!

Уривок

— Невже не можна було нормально одягнутися? — хмуриться Хижий.

— Мені через двадцять хвилин маску змивати... — лиш відмахуюся й цікавлюся: — Поясни мені, чому я повинна була тобі телефонувати? Ти вчора образив мене... Забув? — підіймаю підборіддя догори й ще раз нагадую. — І не перепросив. Тож я взагалі з тобою розмовляти не хочу і бачити також.

— Єво, я просто хотів знати, що в тебе все добре.

Я пильно зиркаю на чоловіка й роздратовано цікавлюся:

— Добрий самаритянине, ти зараз приколюєшся чи серйозно? — хмурюся й продовжую висловлювати своє невдоволення: — Яке в мене може бути добре? Ти забрав мене у батька за борги, я зараз перебуваю у твоєму домі, ти хочеш, аби я народила тобі дітей, а потім пішла... Ти ставишся до мене, мов до речі, і ще маєш зухвалість питати мене, чи все добре, — перехоплюю подих і додаю: — По-твоєму, це добре?!

Книга тут...

Приємних емоцій!