Як думаєте що може бути після випадково проведеної ночі з незнайомкою? Хтось скаже нічого. Забув й живи далі. Інші скажуть, що ця подія навіть не варта уваги. Всі жінки одинакові. Але мій герой Єгор з роману До ночі з тобою так не вважає. Йому не пощастило. Він не зміг забути свою незнайомку. Скажете нереально. Так не буває. Можливо. Але все ж таки хочеться вірити у щось добре й позитивне. А ось невеликий уривочок з розділу в тему:

" За вікном ніч уже давно накрила місто, як оксамитова ковдра, а я все ще гортаю сторінки звітів, ніби шукаю там відповіді на питання, яких не можу сформулювати. Коли нарешті вимикаю ноутбук і вмощуюсь на дивані у кабінеті — тому самому, де колись відпочивав Тимур після довгих перемовин, — сон накочує раптово, важко. І несе мене туди, куди я не чекав. Я бачу її знову. Темне хвилясте волосся спадає на плечі, очі — глибокі, мов ніч над морем, а вуста — ще теплі від доторків. Вона дивиться на мене з тією самою ніжною усмішкою, яка тоді, два місяці тому, змусила мене забути, як дихати. Її тіло — навпроти мого.

Вона простягає руку, торкається мого обличчя, ковзає пальцями до грудей — туди, де лежить хрестик. Її хрестик."