Затишшя...

Незабаром ❤️

Аріл ніжно стиснув Мію в обіймах, зариваючись носом у темне, злегка хвилясте волосся. Дівчина поклала голову йому на плече.

— Сумувала? — тихо запитав він, бережно погладжуючи її по спині.

— Угу, — Мія притиснулася до коханого ще сильніше. — А ти?

— Ну, я тільки прокинувся, — усміхнувся Аріл. — Але я дуже сумував, навіть уві сні.

З цими словами він потихеньку рушив з місця, погойдуючи кохану в неквапливому імпровізованому танці. Мія дивилася в очі хлопця, заливаючись дзвінким сміхом. Це був момент тільки для них двох. Саме тут, і саме зараз зароджувалося щире почуття, що зветься коханням.

Тицяйте тут, щоб читати ☺️

А в моєму телеграм-каналі можна побачити невеличку візуалізацію ☕️